Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> реферат українською: Зміни в суспільно-політичному ладі Південно-Західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості

Зміни в суспільно-політичному ладі Південно-Західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості / сторінка 5

Назва:
Зміни в суспільно-політичному ладі Південно-Західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,42 KB
Завантажень:
396
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Очолювалася рада найвпливовішими боярами, які намагалися обмежити діяльність кня-зя. У період князювання Юрія II боярська олігархія настільки поси-лилась, що найважливіші документи підписувалися великим князем тільки спільно з боярами. Формально, не будучи вищим органом влади в Галицько-волинській землі, боярська рада, окрім цього, відігравала велику роль в політичному житті цієї землі, у справі управління нею. Позиція боярської ради посилювалася ще й тим, що до її складу входили передусім бояри, які займали важливі посади в системі управління Галицько-волинською землею.
У Галицько-волинській землі, як і в інших великих князівст-вах Русі того часу, отримала поширення двірсько-вотчинна система управління. Тут мав місце більш прискорений, порівняно з іншими руськими князівствами, процес переростання двірсько-вотчинних посад у двірцеві чини. Особи, які займали посади двірсько-вотчин-них слуг у князівському домені, в той же час здійснювали різні функції управління в межах свого князівства. З числа осіб, які займали певне місце в центральному апараті управління Галицько-волинської землі, літопис зберіг відомості про двірськового (дворе-цького), печатника (канцлера), стольника та інші двірськові чини.
Двірськовий був центральною фігурою серед чинів двірсько-вотчинної системи управління. Він відав князівським палацом і очолював апарат управління усім господарством князівського доме-ну. Від імені князя двірськовий нерідко здійснював також судочи-нство, будучи "суддею князівського двору". Двірськовий забезпечу-вав охорону князя в період військових дій, в його обов'язки входило також супроводження князя під час його виїздів за межі князівства.
Печатник був зберігачем князівської печатки, складав тексти грамот або керував роботою щодо їх складання, засвідчував князів-ські документи. Він зберігав грамоти та інші державні документи, займався їх розсиланням на місця. Печатник мав у своєму підпо-рядкуванні писців, перекладачів та ін. Деякі дослідники вважають, що печатник керував князівською канцелярією.
Стольник, певно, спостерігав за своєчасним надходженням доходів з князівських земельних володінь. В літопису є також відомості про збройника, котрий відав справами озброєння князів-ського війська, про отроків, які супроводжували та охороняли князя в походах, дитячих, які, окрім охорони князя в мирний та військовий час, виконували допоміжні функції при проведенні князем суду. Дитячі також забезпечували виконання судових рі-шень і проведення в життя різноманітних державних актів.
В Галицько-волинській землі існувала досить розгалужена система місцевого управління. Містами управляли тисяцькі та по-садники, яких призначав князь. В їх особі була з'єднана адмініст-ративна, військова та судова влада. Вони також володіли правами збирання з населення данини та різних мит — важливої частини князівських доходів. Округами-воєводствами керували воєводи, які мали не тільки військово-адміністративні, а й судові повноваження. Територія Галицько-волинської землі ділилася і на волості, якими управляли призначені князем волостелі. Останні в межах своєї компетенції наділялися адміністративними, військовими та судови-ми повноваженнями.
Тисяцькі, посадники, воєводи, волостелі мали в своєму розпо-рядженні допоміжний адміністративний персонал, на який вони опиралися при виконанні обов'язків по управлінню підвладною їм територією. Місцеве управління будувалося на системі "кормлінь". Для ведення судових розборів в незначних справах, виконання деяких поліцейських функцій в межах сільської общини обиралися старости. Вони підкорялися місцевій князівській адміністрації, найвищі посади в якій займали в більшості випадків бояри.
Така система центрального та місцевого управління в Галиць-ко-Волинській землі мала прислуговувати інтересам класу феода-лів-землевласників, забезпечувати їм умови експлуатації залежного від них населення і придушувати його опір гнобленню феодалів.
Важливою ланкою в державній структурі Галицьке-Волинсь-кої землі було військо. З одного боку, воно використовувалося для відбиття зовнішньої агресії, яка йшла від сусідніх держав, а з іншого—
виступало активним знаряддям в руках феодалів для придушення опору експлуатованих мас.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Зміни в суспільно-політичному ладі Південно-Західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок