Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)

Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)

Назва:
Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,48 KB
Завантажень:
429
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)
Територія. У 1772 р. з поділом Речі Посполитої Східна Галичи-на була приєднана до складу Австрійської монархії Габсбургів як Королівство Галичини і Володимерії. Договором від 3 травня 1815 p., укладеним між Росією, Пруссією та Австрією, територія Східної Галичини остаточно була закріплена за Австрією.
З 1809 р. по 1815 p. Тернопільський округ входив до складу Російської держави, але за рішенням Віденського конгресу (1814— 1815 pp.) був повернений Австрії. У 1812 р. на підставі Бухарестсь-кого мирного договору Хотинський повіт Тернопільщини увійшов до складу Росії.
Під час російсько-турецької війни (1768—1772 pp.) територія Буковини була звільнена російськими військами, однак у 1774 p. ці землі окупували австрійські війська і Буковину було включено до складу Габсбурзької імперії (за винятком Кремінецького повіту, який 1793 p. увійшов до складу Росії).
Селянство. Правові відмінності між окремими групами селян Східної Галичини наприкінці третьої чверті XVIII ст. втратили своє значення. У 1776 р. в Галичині налічувалося 1859,6 тис. кріпаків, або 72% загальної кількості селян.
У 70—80 роках XVIII ст. імператор Иосиф П здійснив ряд реформ, які мали за мету поставити на законну основу взаємовідно-сини селян і поміщиків. Наприкінці 1772 p. було видано патент (наказ) про складання інвентаря, на підставі якого патентом 1775 p. було введено, так званий, рустикальний податок на землю. Патентом 1781 p. і 1782 p. шляхті заборонялося вимагати від селян понад трьох днів панщини на тиждень або 156 днів на рік, обмежувалися додат-кові повинності на користь землевласника. Були встановлені права вільного одруження, переходу на інші наділи, на відпуск від пана, звернення із скаргами на пана до суду. Земельний наділ селянина міг передаватися у спадщину. Наприкінці свого правління Иосиф II підписав патент про заміну панщини грошовою платнею, проте, як і ряд інших нововведень, він не був втілений у життя.
У 1789 p. було введено нове оподаткування, у відповідності з яким 70% врожаю мало залишатися у селянина, 12% — віддавалося державі, 18% забирав поміщик. Податки на користь держави отри-мував війт, який передавав їх державним урядовцям. На практиці усі реформи впроваджувалися у життя лише частково. Але вони на тривалий час зберегли систему кріпацтва на західноукраїнських землях.
На початку XIX ст. процес обезземелювання селян посилився. Середній наділ селянського господарства у 1819р. складав 14 акрів землі, поміщицького — 1051 акр. У 1819 p. було складено новий інвентар, на підставі якого у 1821 p. вводився новий земельний податок. Згідно із ним при визначенні приналежності лісів, випасів більшість з них були закріплені за поміщиками, що призевело до затяжних судових процесів між селянськими громадами і поміщи-ками. Питома вага панщини у 1845 p. сягала 83,2% усіх феодальних повинностей, тоді як натуральна данина складала 10,8%, а чинш — 6%. Повинності поглинали майже 85% чистого прибутку селян-ських господарств. Це призвело до масових селянських заворушень в Галичині у 1846 p. Уряд Австрії був змушений скоротити панщину на 27%, ліквідувати літні допоміжні дні, скасувати возову повин-ність, розширити права селян на їх земельні наділи.
З метою регулювання повинностей селян, певного обмеження сваволі місцевих феодалів, а також регламентування відносин між поміщиками і селянами на території Закарпаття імператриця Марія Терезія (1764—1772 pp.) здійснила урбаріальну реформу. Було взято на облік усі селянські землі, встановлено розміри земельних наділів, які залежно від якості поділялися на п'ять розрядів. Розмір селянсь-кого наділу (телек) визначався від 18 до ЗО зольдів рілля і 6—12 вигойної землі (сінокосів). Фактично більшість селян мала половину чи чверть телеку. З 2947 дворів повним наділом користувалися лише 146. Володільці повних наділів зобов'язувалися відпрацювати 52 дні на рік із своїм тяглом чи 104 дні "пішої" панщини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок