Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Рабовласницькі державні утворення на території північного Причорномор'я

Рабовласницькі державні утворення на території північного Причорномор'я

Назва:
Рабовласницькі державні утворення на території північного Причорномор'я
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,72 KB
Завантажень:
314
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
на тему:
РАБОВЛАСНИЦЬКІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРІТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я


ЗМІСТ
Рабовласницька держава та право скіфів
Грецькі міста колонії на території України, їх державний устрій
Державний устрій та право Боспорського царства
Список літератури


Історія державно-правового розвитку на території су-часної України бере свій початок від середини І тис. до н. е., коли у народів і племен Північного Причорно-мор'я з'являються перші державні утворення. Це були рабовласницькі держави, які виникли у процесі розпаду первіснообщинного ладу й встановлення класового суспільства.
I. РАБОВЛАСНИЦЬКА ДЕРЖАВА ТА ПРАВО СКІФІВ
1. Географічне розташування. Етнографічна історія.
У VII—III ст. до н. е. у степових районах Північно-го Причорномор'я, на території сучасної Південної та ПівденНо-Східної України, а частково і в Криму пану-вали скіфські племена. Вони займали значну терито-рію від низин Дунаю до гирла Дону і Приазов'я. Більшість сучасних дослідників вважає, що формування скіфів відбулося внаслідок взаємодії як місцевих (кімме-рійських), так і прибулих (іранських) кочових племен. Прихід цих кочових племен у причорноморські степи датується звичайно кінцем VIII—VII ст. до н.е.
У VII ст. до н. е. у скіфів утворюється могутній пле-мінний союз. Відомості про основні племена, які входи-ли у цей союз, подає грецький історик Геродот (V ст. до н. е.). Наймогутнішим й найчисленнішим племенем, розповідає він, були скіфи царські, які вважали інших скіфів своїми рабами. Жили вони на лівому березі ни-жньої течії Дніпра, аж до Азовського моря і нижнього Дону, а також у степовому Криму. На правому березі нижнього Дніпра мешкали скіфи-кочівники, між Інгу-лом і Дніпром разом з кочівниками жили скіфи-земле-роби. У басейні Південного Бугу поблизу грецького міста Ольвія знаходились еліно-скіфи. Нарешті, на пів-ніч від царських скіфів (мабуть, у межах степової сму-ги України) розташовувалися скіфи-хлібороби (орачі).
І хоч у рамках скіфського племінного союзу прожи-вали не тільки власне скіфи, а й інші племена та різно-племінні групи, які відрізнялися від скіфів за поход-женням і живою, цю спільність античні автори називали «Скіфією», або «Великою Скіф'ю».
2. Суспільний лад. Ведення господарства.
У VII - VI ст. до н. е. більшість скіфських племен вже знаходилася на останній сходинці первіснообщин-ного ладу.
Родові зв'язки все ще були сильні. Основною сус-пільною одиницею була родова община, що складалася з кількох патріархальних сімей. Рід, родова община во-лоділи землею, виділяючи кожній патріархальній сім'ї ділянку землі за жеребом. Приватної власності на зе-млю в цей час не існувало.
У скіфів-кочівників кожна сім'я мала свою отару, стадо корів, але земля, як і у землеробів, належала об-щині, племені. Родова організація відігравала велику роль у кочівників при розподілі пасовищ, перекочовках і т. ін.
У скіфському суспільстві VII - VI ст. до н. е. вже мо-жна виявити ознаки, що свідчать про розклад родового ладу. З середовища вільних общинників — кочових ско-тарів і осілих землеробів — виділялася родоплемінна знать (родові старійшини, племінні вожді та ін.). Як свідчать археологічні дані, ставала все більш помітною майнова диференціація. З'являються у скіфів і раби, яких вони добували під час численних воєн і походів. Щоправда, роль рабської праці у Скіфії була незнач-ною.
Досягнутій скіфами сходинці розвитку відповідала й організація управління у формі військової демокра-тії. Найважливіші питання розглядалися на народних зборах воїнів. Значним впливом користувалися ради родових старійшин, і перш за все союзна рада. Але осо-блива роль у союзі належала військовим вождям — «царям», які очолювали скіфське військо під час похо-дів. Влада «царів» передавалась у спадщину, але кан-дидатури «царя» та його спадкоємця все ще затверд-жувалися народними зборами.
Розвиток виробництва, зростаюча майнова й соці-альна диференціація, процес класоутворення, що роз-почався, сприяли посиленню влади скіфських військових керівників, розвитку зародків спадкової знаті та дійс-ної царської влади.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Рабовласницькі державні утворення на території північного Причорномор'я

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок