Головна Головна -> Реферати українською -> Теорія держави та права -> Окупаційний режим та рух опору в Другій Світовій війні

Окупаційний режим та рух опору в Другій Світовій війні

Назва:
Окупаційний режим та рух опору в Другій Світовій війні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,24 KB
Завантажень:
372
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Окупаційний режим та рух опору в Другій Світовій війні
Головне завдання німецької влади — це експлуатація ресурсів окупованих районів для потреб німецької промисловості і армії. Наказами та розпорядженнями стосовно повноважень репресивних органів на окупованих територіях їм надавалось право фізичного знищення терористів, опозиціонерів, елементів, ворожих Рейху, особливо комісарів та комуністів, партизанів, саботажників, євреїв, а також масштабні заходи проти цілих місцевостей. Будь-які дії проти вермахту мали жорстоко придушуватися через страти, тоді як дії військових проти цивільного населення не переслідувалися. Поліцейський і юридичний механізм репресій був продуманий і організований ще до нападу на Радянський Союз.
17 липня 1941 p. декретом Гітлера було створено міністерство Рейху для окупованих районів Сходу на чолі з А.Розенбергом. Окупована територія була поділена на рейхскомісаріати, генеральні округи та округи. Декрет поширював на окупованих територіях владу Герінга у економічних питаннях (грабунку), а також владу Гімлера у питаннях безпеки (репресій).
1 серпня 1941 p. з території західноукраїнських земель був створений дистрикт "Галичина" як частина Генерального губерна-торства Рейху на чолі з губернатором. Дистрикт поділявся на округи та повіти. Адміністрація на рівні дистрикту і округів була виключно німецькою. Відділення поліції (сіпо) і СД (гестапо) були незалеж-ними від цивільної адміністрації.
20 серпня 1941 p. декретом фюрера був утворений рейхскомі-саріат України. Територія рейхскомісаріату України 28—29 серпня 1941 р. була передана цивільній німецькій окупаційній адміністра-ції. Очолив рейхскомісаріат Е.Кох з штаб-квартирою у М.Рівне. Рейхскомісаріат поділявся на шість генеральних округів: Волинь-Поділля, Житомир, Київ, Миколаїв, Дніпропетровськ і Крим, які в свою чергу поділялись на округи і райони, Начальник поліції і СД України підпорядковувався безпосередньо Гімлеру. Поліція громад-ського порядку складалась частково з місцевого населення і носила назву "допоміжна українська поліція на службі німецького вермах-ту". У рейхскомісаріаті дислокувався штаб і частини командуючого німецькими окупаційними військами на Україні.
Інші північно-східні території України (Чернігівська, Сумсь-ка, Харківська, Сталінська, Луганська області) передавались в уп-равління військовій адміністрації, яка створювала оперативні тило-ві райони з відповідними комендатурами. При командуючих група-ми армій і арміями перебували команди таємної польової поліції (ГФП).
Загальна координація дій репресивного апарату покладалась на головного командира СС і поліції "Росія- Південь". За згодою з Гітлером декретом верховного головнокомандуючого румунської армії Й.Антонеску окупована територія України між Дністром і Бугом була проголошена територією, яка "входить до складу румун-ської адміністрації" під назвою "Трансністрія".
Для забезпечення контролю за населенням окупованих тери-торій був введений особливий адміністративний режим, згідно з яким територія України поділялась на три зони. У першій, так званій евакуаційній зоні, протяжністю до 30—50 км., був суворий режим, характерний для прифронтового району, відкіля населення відселялося в примусовому порядку. В другій зоні поява жителів на вулицях міст і сіл дозволялась лише у світлий час дня. У третій зоні створювався зональний окупаційний режим з комендантською го-диною. Заборонялось будь-яке вільне пересування цивільного на-селення, вводилася сувора система реєстрації всіх мешканців насе-лених пунктів. За порушення правил поведінки передбачалась кара — переважно розстріл.
Вводилася обов'язкова примусова (рабська) праця як для до-рослого населення, так і підлітків. За незначні порушення трудової дисципліни встановлювалися такі покарання, як штрафи, ув'язнен-ня у концтабори. Відмова від трудової повинності розглядалася окупаційною владою як злочинний саботаж і часто каралася розст-рілом.
Пограбування, терор, насилля, пряме знищення населення України призвели до страшенних наслідків, зафіксованих у матеріа-лах Нюрнберзького процесу над головними німецькими воєнними злочинцями.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Окупаційний режим та рух опору в Другій Світовій війні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок