Головна Головна -> Реферати українською -> Туризм -> Особливості менеджменту сільського зеленого туризму

Особливості менеджменту сільського зеленого туризму

Назва:
Особливості менеджменту сільського зеленого туризму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,23 KB
Завантажень:
153
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
У сучасній Україні туризм поступово стає стабільною та сформованою галуззю. Водночас туристи очікують кращого вибору та якості з довготривалою відповідальністю за довкілля. Цього можна досягти лише шляхом ефективного планування та менеджменту.

Мета менеджменту сільського зеленого туризму полягає у довготерміновій підтримці сталості цього туристичного сектора шляхом захисту місцевої культури та навколишнього середовища через механізми продукування специфічних суспільних благ (послуг) та підтримання їх конкурентоспроможності.

Стратегія сільського зеленого туризму в кожній окремо взятій місцевості, залежно від її рекреаційного потенціалу, потребує перед початком розвитку визначення пріоритетів.

Ці стратегічні наміри повинні переглядатися періодично, причому шляхом спеціальної партнерської співпраці між власниками агроосель, громадськими спілками сприяння розвитку сільського зеленого туризму та сільськими туроператорами.

Важливим механізмом менеджменту сільського зеленого туризму є налагодження діалогу й партнерства між бізнесом, спілками власників і громадськими інститутами. Це необхідно, насамперед, через потребу перебудови сільської економіки. Сільський туризм є специфічною частиною економічної діяльності на будь-якій території завдяки сильному впливу громадської сфери і конкурентному тиску споживачів.

Основними чинниками підвищеної складності управління сільським туризмом є:

— суттєва невизначеність ринкової ситуації;

— сезонна нестабільність попиту на турпослуги;

— висока конкурентність на регіональному ринку турпослуг із закладами інших організаційних форм масової рекреації;

— обмеженість фінансових ресурсів;

— мінливість попиту (запитів) споживачів турпослуг;

— соціально-економічна ситуація в країні тощо.

У таких умовах агротуристичне господарство не може обмежуватися лише стандартним поточним плануванням своєї господарської діяльності й оперативним (ситуаційним) управлінням. Бізнес, що ведеться за сучасними світовими правилами, вимагає запровадження стратегічного управління, яке окреслює широке коло питань існування сільського туризму в нестабільному ринковому середовищі.

Основні суб'єкти ринку сільського туризму та "канали" взаємодії між ними показано на рис. 4.1:

Рис. 4.1. Основні суб'єкти ринку сільського туризму та "канали" взаємодії між ними

Основний постулат стратегічного управління був сформульований так: "виживання і розвиток бізнес-оди-ниці на довготривалу перспективу залежить від здатності цієї бізнес-одиниці своєчасно передбачати зміни на ринку і відповідним чином адаптувати свою організаційно-обслуговуючу структуру і спектр номенклатури фірмового турпродукту".

Іншими словами, йдеться про чітке усвідомлення на всіх рівнях (власника агрооселі, сільської громади, районної ради, регіональних інституцій) стратегії розвитку сільського туризму. Ця стратегія повинна давати відповіді на ключові питання щодо сутності цієї діяльності:

• Чим є сільський туризм сьогодні?

• Яким сільський туризм має стати завтра?

• Які наші послуги, функції, ринки?

• Що треба зробити, щоб досягти поставлених цілей?

Стратегії сільського зеленого туризму повинні бути сумісні з місцевими цілями розвитку.

Під час формулювання системи цілей (інтересів) місцевого розвитку і сільського туризму необхідно враховувати п'ять основних вимог (вони називаються SMART-детермінантами). А саме:

1. Specific (визначеність) — цілі повинні бути настільки чіткими й точними, щоб не залишалося можливості для їх неправильного чи множинного тлумачення.

2. Measurable (вимірність) — цілі повинні виражати кількісно все те, чого можна досягнути (у тому числі і суб'єктивні очікування), та кількісно вимірювати результат, якщо ціль досягнуто.

3. Achievable (досяжність) — зацікавлені особи на всіх рівнях повинні бути впевнені, що поставлене завдання цілком досяжне.

4. Related (співвіднесеність) — цілі повинні співвідноситися зі стратегією, господарськими інтересами та особистими інтересами (мотивами) тих працівників, які втілюватимуть ці цілі в життя.

5. Time-bound (часова обмеженість) — цілі повинні бути чітко регламентованими в часі щодо термінів їх досягнення.

Можна виділити п'ять типів цілей:

1. Економічні:

— збільшення частки ринку;

— підвищення якості продукції;

— дбайливе ставлення до навколишнього середовища;

— поліпшення інновацій;

— поліпшення сервісного обслуговування.

2. Ресурсні:

— залучення кваліфікованих працівників;

— залучення інвестицій;

— поліпшення інфраструктури;

— створення анімаційних програм обслуговування;

— екологізація природокористування.

3. Інноваційні:

— розширення наявного турпродуктного ряду;

— створення принципово нових продуктів;

— покращення наявної пропозиції.

4. Соціальні:

— підвищення доходів працівників;

— соціальна захищеність;

— задоволення від роботи;

— громадська інтеґрація;

— розвиток персоналу.

5. Цілі престижу:

— незалежність;

— імідж та престиж;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості менеджменту сільського зеленого туризму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок