Головна Головна -> Реферати українською -> Туризм -> Туристично - краєзнавчий рух у Галичині (1832 - 1939 рр.)

Туристично - краєзнавчий рух у Галичині (1832 - 1939 рр.)

Назва:
Туристично - краєзнавчий рух у Галичині (1832 - 1939 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,47 KB
Завантажень:
85
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Українське мандрівництво на Галичині бере початок у першій половині XVIII ст, спираючись на досвід європейського та світового туризму. Велику роль у його становленні в 20-40-х рр. цього ст. зіграла діяльність В.Барського, який половину свого життя провів у мандрівках і видав "Странствования Василия Григоровича Барского по святьім местам Востока, 1723-1747"[10:158].

Під впливом мандрівного вчителя А. Чарноцького, який був дослідником слов'янської старовини, члени "Руської трійці" М.Шашкевич, І.Вагилевич та Я.Головацький першими порушили питання про організацію народознавчих мандрівок і самі багато мандрували.

Першу мандрівку Я.Толовацький здійснив влітку 1832 р., "несучи у народ зерна просвіти", та збираючи фольклор, він "не жалкував зусиль, щоб у мандрівках краще пізнати свій народ" [7: 84].

Багато подорожував І.Вагипевич, використовуючи кожну нагоду для дослідження життя і культури краян, роблячи археологічні спостереження, фольклорні та етнографічні записи. [3: З].

Завдяки членам "Руської трійці", які розгорнули цілеспрямовану роботу щодо вивчення регіону, використовуючи з цією метою мандрівки і першими порушили питання про організацію народознавчих мандрівок. Вони багато мандрували територією Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Діяльність галицьких просвітителів національного відродження послужила поштовхом для наступних поколінь краєзнавців. Вагомий внесок у розвиток туристично-краєзнавчого руху зробив "історик і педагог, редактор і видатний громадський діяч Ільницький" [9: 62]. Цінний матеріал про побут, звичаї гуцулів, природу гуцульського краю містить його нарис "З Карпат коломийських". Першу комбіновану мандрівку за межі краю, він з групою товаришів здійснив у 1844 р. по Угорщині.

До краєзнавчих дослідників Галичини слід віднести І.Гавришкевича, який у студентські роки (1848 - 1851) разом з товаришами на возах здійснили багатоденні мандрівки [19: 143]. Цінність цих мандрівок полягає в тому, що І.Гавришкевич "відкрив" вісім вершин, що не увійшли до каталогу "Висоти Східної Галичини і Буковини", яий був опублікований в 1863 р в Галичанин!". Отже, І.Гавришкевича слід вважати піонером на ниві картографії.

Пристрасним мандрівником виступає О.Лартицький. Зокрема, влітку 1865р. він разом зі З.Паславським. Д.Танячкевичем, І.Шандичевським, Ю.Целевичем, Н.Вахнянином взяли участь у тижневій мандрівці по Галичині. Зібрані в ході мандрівки краєзнавчі матеріали знайшли своє віддзеркалення у краєзнавчо-етнографічних, археологічних, лінгвістичних, географічних та історичних дослідженнях. Про мандрівки О.Партицького свідчать публікації на туристичної краєзнавчу тематику, в часописі "Газета шкільна", а саме: "З життя волинського люду за Бойлем Т. Стецьким", "Образи Руси Галицькой", "Подорожньо-етнографічні записки". "Руїни| стародавніх замків на Поділлі" та інш. Крім того, він розробив ряд туристичних маршрутів по Галичині, зокрема околицями Львова.

У 1878 р. О. Партицький звернувся до краян з пропозицією про те, щоб вони розробляли та прокладали нові туристичні маршрути і посилено вивчали свій рідний край, як це робиться в країнах Європи [13: 32].

Великий внесок у розвиток мандрівництва зробили А. Петрушевич та професор І, Шараневич, які не тільки досліджували свій край, але і "організовували цілу низку краєзнавчих історико-археологічних виставок, що перетворилися у перші українські музеї у Львові - 1870 р., у Народному домі (1873) та Ставропігійському інституті (1875) [2: 136]. Доречно констатувати той факт, що І. Шараневич у 1882 р. при допомозі комісії охорони пам'яток старовини, почав розкопки Галича [22: арк. 1]. А у 1886 р. він у Народному домі створює археологічно-бібліографічну виставку та музей галицько-української старовини, який був розміщений в Ставропігійському інституті.

7 липня 1887 р. у Тернополі відбулась етнографічна виставка, де експонувалися речі з Гуцульщини, Покуття та Поділля. Під час виставки вперше було зроблено фотографії та пам'ятний альбом [21: 478].

Неперевершеним організатором багатьох науково-пізнавальних подорожей та експедицій був І.Франко, У 1883 р. він організував етнографічно-статистичний гурток, який пізніше реорганізувався в "Кружок для устроювання вандрівок по ріднім краю". Результатом його постійних мандрівок стали чисельні публікації фольклорних та етнографічних матеріалів, теоретичних праць з етнології та етнографії, які і в наш час мають наукову та історичну цінність.

Під впливом його краєзнавчої діяльності на території Східної Галичини у 1883-1889 рр. відбуваються шість щорічних просвітницьких мандрівок передової студентської молоді. Про ці мандрівки збереглися описи, які були надруковані в газетах 80-х рр. XIX ст. Першу спробу їхнього узагальнення зробив І. Крип'якевич в історико-краєзнавчому нарисі "З історії галицького краєзнавства" [11: З].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Туристично - краєзнавчий рух у Галичині (1832 - 1939 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок