Головна Головна -> Реферати українською -> Військова кафедра -> Основи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення у системі ДСМК при НС

Основи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення у системі ДСМК при НС

Назва:
Основи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення у системі ДСМК при НС
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
45,06 KB
Завантажень:
324
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Лекція з предмету
“Медицина катастроф” |
“основи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення у системі дсмк при нс”
 
Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.
3.
Характеристика епідемічних вогнищ
Організація санітарно-гігієнічної та епідеміологічної розвідки в осередку НС
Оцінки санітарно-епідемічного стану зон НС
Організація і робота інфекційних лікарень у зоні НС при особливо небезпечних інфекціях.
Екстрені профілактичні і дезинфекційні заходи в районах НС
Медико-тактична характеристика особливо небезпечних інфекційних захворювань.
Організація протиепідемічного режиму на етапах медичної евакуації
Висновки
1. Характеристика епідемічних вогнищ
У ряді медико-санітарних наслідків НС значне місце займає поява заражених територій (заражена територія – це місцевість, водопостачання, міста, населені пункти й окремі об'єкти, які після катастрофи були забрудненні біологічними агентами, хімічними й іншими речовинами в кількостях, що являють небезпеку для людей і тварин, що знаходяться на даній території), інфікованих районів (інфікований район - це різке погіршення сан.-епід. обстановки в районі НС із циркуляцією збудників інфекційних захворювань, у т.ч. загальних для людини і тварин) і епідемічних вогнищ (епід. вогнище – це територія, на якій у визначених границях часу і простору відбулися захворювання людей інфекційними хворобами, що виникли за короткий термін і прийняли масовий характер з погрозою подальшого поширення інфекції), динаміка яких визначається тимчасовими межами і характеризується чотирма факторами:
наявністю інфекційних хворих серед постраждалого населення
можливістю поширення ними збудників
ураженими, які потребують госпіталізації, так як існує ризик зараження
здоровим населенням, що контактувало з інфекційними хворими, яке потребує обсервації і спостереження, з позицій ризику зараження
зовнішнім середовищем, яке представляє інфекційну небезпеку.
Епідеміологічне вогнище в районах НС має наступні характерні риси:
масове зараження людей і формування множинних вогнищ за рахунок активізації механізмів передачі збудників інфекції в зонах катастроф
тривалість дії вогнища (особливо природно-осередкованних інфекцій) за рахунок тривалості дії нез'ясованих джерел, які викликають зараження
скорочення інкубаційного періоду в результаті постійного контакту з нез'ясованими джерелами інфекції, зниження резистентності і масивні дози інфекційних збудників
відсутність захисту населення й уражених від контакту з заразними хворими в зв'язку з несвоєчасною ізоляцією інфекційних хворих
наявність різних клінічних форм інфекційних хвороб і несвоєчасна діагностика.
Для визначення активності епід. вогнища враховувати тільки інкубаційний період інфекції недостатньо. Другий пік поширення інфекції може виникнути через 2-3 інкубаційних періоди за рахунок передачі збудника особами, у яких інфекція протікала в безсимптомній формі. Тому для визначення тимчасових границь епід.вогнища необхідно враховувати і наявність носіїв.
Територію поширення захворювань називають нозоареалом і виділяють два типу ареалів інфекційних хвороб: повсюдний і регіональний:
Групи хвороб т и п а р е а л а
повсюдний регіональний
Черевний тиф і паратифи,
вошинний, сипний і
поворотний тифи,
1.Антропонози Холера, амебіаз, малярія вірусні гепатити,
ендемічний менінгіт,
дифтерія, дизентерія,
грип
Сибірська виразка, сап,
лептоспірози,
сальмонельози, бруцельоз Чума, туляремія, жовта
2.Зооантропоронози правець, орнітози лихоманка, кліщові
ієрсиніози, меліоідоз, борреліози, кліщовий,
геморагічні енцефаліт
лихоманки, лейшманіози
Повсюдне зараження характерне для більшості антропонозних і зооантропонозних інфекцій, тому в районах катастроф ці інфекції постійно можуть створювати епідемічні вогнища, тому що завжди існує джерело інфекції, як правило, не ізольоване.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 



Реферат на тему: Основи санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення у системі ДСМК при НС

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок