Головна Головна -> Реферати українською -> Військова кафедра -> Підгрунтя козацького бойового мистецтва

Підгрунтя козацького бойового мистецтва

Назва:
Підгрунтя козацького бойового мистецтва
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
36,40 KB
Завантажень:
119
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Мова піде про найглибше підгрунтя козацького бойового мистецтва - яке близько 7 тисячоліть назад зародилося на землі майбутньої України в середовищі племен араттів і аріїв. Тепер це мистецтво, частково перенесене в ІІІ-ІІ тис. до н. е. тими племенами до Індії, відомо в світі як "східне". Воно дійсно існує - посилене вихідцями із Дунайсько-Дніпровських країв

1. Глибини історичної пам'яті

Історична пам'ять слов'ян - найдавніша в світі. За визначенням Б. О. Рибакова [18], у їхньому фольклорі й орнаментиці збереглися згадки про Льодовик і мамонтів, що вимерли в Європі близько 14 тисячоліть назад. На давнину в 198 століть вказує один із міфів Київщини, а на 21-тисячолітню - літопис Кам'яної Могили і "Велесова книга" [2; 28]. Тим паче збереглися відомості про більш пізні часи, що стосуються виникнення цивілізованого ('держаного') суспільства - з військом, козаками та ін.

Проблема витоків козацьких традицій науковцями досі остаточно не вирішена. Одна з причин - наявність інших, в тому числі більш давніх назв для вільного воїнства східних слов'ян: кияни, козари, уходники, бродники, черкаси та ін. Сталий науковий метод вирішення проблеми відштовхується від "Повісті врем'яних літ" (завершено в 1113 р.) та "Слова о полку і гореві Ігоря Святославлича" (1185) - де козацтво, саме під цією назвою, не згадується. Тому прийнято відносити його появу до більш пізніх часів. При цьому залучається монгольська хроніка, де слово козак (тюркське 'одинокий', 'схильний до розбою і завоювань') наводиться під 1240 роком. Але ця, набагато давніша за походженням назва могла бути запозиченою та переосмисленою. Звідкіля? Пропонується слідуюча теорія виникнення козацтва [30-33]:

Спочатку в суспільстві панував первіснообщинний лад. З переходом від привласнюючого (мисливство, збиральництво) до відтворюючого господарства (скотарство, хліборобство) він ступив до "періоду священної демократії" - бо той лад очолили жерці-священнослужителі. Найбільший розквіт ПСД втілився у найпершу в світі державу - Аратту. Її археологічні залишки складають Трипільську та споріднені з нею культури Дунайсько-Дніпровських лісостепів 6200-2200 (або 7000-2750) рр. до н. е. А сусідні степи десь у 4300-1500 рр. до н. е. належали додержавному Аріану (носіям середньостогівської, ямної та ін. археологічних культур), де поступово запанувала "військова демократія", очолена воїнами. Ці два суспільства, що довго співіснували, втілювали стабільне хліборобсько-скотарське ядро та мобільну скотарсько-хліборобську оболонку "індоєвропейської спільноти". Праслов'яни належали до її араттської частини, проте не цуралися також арійської. Їх контакти утворили Оріяну (майбутня Одещина близько 3200-2200 рр. до н. е.), на північ від якої (до Прип'яті та Десни) склалась Борусія. Почалися далекі розселення індоєвропейських племен, а з ними - формування Шумеру й наступних держав з якісно іншим, рабовласницьким ладом.

Відповідно до родоводу праслов'ян, а потім слов'ян (з 2300-1700 рр. до н. е.), найглибше коріння козацтва тяжіє до Аратти [32; 33]. Звідтіля пішли кияни (шумер. Кійан, наступні Київи тощо; легендарна самоназва найперших козаків-запорожців), коші (шумер. Кіш; слов. Макош) та кошові (ще й від арат.-арій. кшатріїв-воїв). В Аратті вперше розповсюдилася велика рогата худоба - пастухи якої створили гопак, військовий танок 'захисників говяда'. У спорідненому пеласго-русено-етруському середовищі знаходимо відповідності тропаку (трипадура, танок троянських воїнів-гоплітів), Вишнополю, колу, войовничому вигуку хай..! (хайре!), куріню й характернику (троянські куріти, військові жерці), Святій Раді (раджасуя, раджа-'правитель'). "Първа рэскица", 'перша русь' "Вєди словена" [22] споріднена з аратто-арійським раджанья, расья - і означає 'воїнство'. Звідціля Русь (що вперше проявилася в Оріяні-Оріссі й Борусії) - це народ і країна під проводом воїнів, які й стали підгрунтям козацтва. Там же вперше приручили коня, запровадили булаву та червону фарбу при похованнях, кургани-могили, а також коси-"оселедці" (звідкіля, можливо, й першооснова слова косак-козак). Проте цей комплекс ознак козаків розповсюдився й став більш притаманний Аріану.

Чимало арійських курганів споруджено було, зокрема, на Хортиці - назва якої походить, можливо, від індоарійської Хардіс-'Охорони'. Тоді ж виникла назва протоки повз острів: Крарійська, 'Горловина арійська'. Вона була відома ще й візантійцям. Інші арійські назви - ріки Бору-стана (Борисфен давніх греків) і Канка, плесо Плетено, могила Сувар-юга з легендою про похованого у ній Балга-тура (арійські 'Золотий вік' і 'Святогор') - відомі донині як слов'янські Берестейки (у басейні Середнього Дніпра), Конка, Плетенський лиман (вздовж Великого Лугу), Савурюга і Богатир… Кіннотна справа засвоювалася козаками від прямих нащадків аріїв: кіммерійців, скіфів, сарматів, печенігів та половців. Звідтіля ж пішли, напевно, і прапор, бунчук, січ, гетьман [9], а ще - образ Козака Мамая [33].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Підгрунтя козацького бойового мистецтва

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок