Головна Головна -> Реферати українською -> Військова кафедра -> Українською реферат: Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.

Загрузка...

Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. / сторінка 12

Назва:
Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
77,50 KB
Завантажень:
81
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 
103, 133].
У жодному документі не вдалося виявити найменшого натяку на невдоволення гетьманців. Це радикально відрізняється від реакції запорожців, які вважали образою для своєї гідності працювати лопатами за наказом Б. Мініха. Спроби росіян віддавати такі накази січовикам закінчувалися нічим [385, с. 127].
Гетьманці також виконували обов’язки ординарців при російських генералах. Для цього залучалися значкові товариші та виборні козаки. Головною вимогою до ординарця була наявність гарного коня, що спеціально оговорювалося у наказі [68, арк. 5; 275 арк. 15]. Очевидно, саме ординарець генерал-лейтенанта Леонтьєва, полтавець М. Хмара, віз пакет до князя Гессен-Гомбургського. Якщо врахувати, що генерал Леонтьєв ішов на значній відстані від основних сил, стає зрозумілою вимога щодо добрих коней для гетьманців-ординарців [68, арк. 8].
У джерелах немає відомостей про пересилання через лівобережних козаків листів до Гетьманщини після того, як армія заглиблювалася у степ. Вже на середині шляху до Перекопу у 1736 р. Я. Горленко віддав донесення до ГВК армійському кур’єру [68, арк. 9].
Під час перебування війська у Криму Б. Мініх вже не ризикував доручати доставку кореспонденції армійським кур’єрам. Цією справою займалися запорожці, які набагато краще, за словами фельдмаршала, могли уникнути зустрічі з татарами [366, с. 93].
Під час далеких походів використовувалися різні способи розташування лівобережних полків відносно армії на марші. Найрідше гетьманці прикривали фланги. У 1736 р. армія рухалася вздовж узбережжя Криму. Захист флангу покладався на загін генерал-майора Леслі, який командував 2 піхотними і 2 драгунськими полками, а також 800 гетьманцями. Ймовірно, це був один з полків, який не входив до команди генерального хорунжого Я. Горленка, оскільки у паперах похідної канцелярії жодних згадок про такий наряд немає [68, арк. 13-14; 384, с. 268]. Згадки про дії козаків на лівому фланзі армії містяться у наказі Б. Мініха від 5 червня 1739 р. [365, с. 46].
Набагато частіше козаків призначали до авангарду або ар’єргарду. Вже у Кримському (1735) поході в авангарді армії генерал-лейтенанта Леонтьєва йшов загін генерал-майора Дебріньї, до якого входили козацькі частини [378, с. 172]. Схожу ситуацію спостерігаємо і під час походу 1736 р. Корпус Я. Горленка разом з одним драгунським та трьома піхотними полками складав авангард армії з 17 по 26 квітня [68, арк. 4-5; 384, с. 234]. Після переформування авангард очолив генерал-майор Шпігель. Він командував п’ятьма драгунськими та п’ятьма піхотними полками, 3 000 запорожців та загоном гетьманців [384, с. 239]. Я. Горленко призначив до Шпігеля 2 000 козаків (Гадяцький полк – 500, Переяславський – 321, Миргородський – 300, Прилуцький – 879) під командуванням прилуцького осавула М. Мовчана [68, арк. 8].
Козацькі підрозділи часто згадуються при описі особового складу авангарду. Так, 4 травня 1736 р. до авангарду увійшли всі запорожці [384, с. 243]. Поєднання у передовому загоні запорозьких та лівобережні козаків зафіксовано в Очаківському (1737) поході. Тоді попереду армії йшли січовики з кошовим отаманом І. Малашевичем та гетьманці під орудою миргородського полковника В. Капніста [384, с. 376-377].
Активно використовував лівобережних козаків П. Лассі. Авангард, який у 1737 р. форсував Сиваш, складався з 4000 козаків та кількох драгунських полків [339, с. 123]. Просуваючись вглиб Криму, П. Лассі відрядив вперед генерала Дугласа, головну силу якого складали козаки Я. Горленка [378, с. 174]. Підлеглим генерального хорунжого довелося чимало повоювати у складі цього авангарду. За 30 верст від Карасу-Базару вони зазнали нападу татар під проводом хана і вимушені були перейти до оборони. Лише надана П. Лассі допомога врятувала козаків від поразки. Дуже непогано показали себе гетьманці в іншому бою під Карасу-Базаром. Близько 5 тисяч козаків, підсилені 2 тисячами регулярних солдат, атакували табір противника. Вони захопили зненацька і вщент розбили 12-тисячний татарський відділ [384, с.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 
Реферат на тему: Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок