Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Військова кафедра -> Українською мовою реферат: Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.

Загрузка...

Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. / сторінка 14

Назва:
Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
77,50 KB
Завантажень:
81
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 
Горленко залишив 150 козаків, а 28 липня, вже під час зворотного шляху, до одного з редутів виділили ще 15 осіб [68, арк. 12, 16].
Точну кількість козаків, відряджених у редути, визначити проблематично. Не збереглося зведеної відомості по всім полкам про такі відрядження, а дані похідної канцелярії неповні через те, що часто аналогічні накази віддавалися російськими офіцерами безпосередньо, без погодження з генеральним хорунжим. Крім вже згаданих вище випадків, наприклад, Гадяцький полк з 15 липня по 23 серпня виділив 69 козаків у форпост в Усть-Протовчі, 33 – у редут в урочищі Дерикорчи і 22 залишилися під місцевістю Біркути [74, арк. 23]. Прилуцький полк у різних ретраншементах (крім вже згаданого Казикерменського) лишив 65 козаків [74, арк. 8].
Проте не варто перебільшувати обсяги залучення козаків до гарнізонної служби, як це робив, наприклад, А. Байов. Він стверджував, що весь Чернігівський полк розпорошили по редутам. [384, с. 244]. Цьому суперечать повідомлення про дії цієї частини у складі корпусу генерального хорунжого Я. Горленка [68, арк. 15].
У наступні роки “редутна” лихоманка російських генералів дещо послабла. Під час Кримського (1737) походу Я. Горленко залишив в Ізюмському редуті 118 козаків, переважно з Гадяцького та Лубенського полків [78,арк. 4]. Роком пізніше за наказом П. Лассі на річці Берда побудували укріплення, де під охороною 577 козаків залишили усіх хворих, які були в армії перед вступом до Криму [384, с. 544].
У наказах Б. Мініха за 1739 р. згадується норма, за якою у редутах, побудованих в районі р. Прут, треба залишати по 30 кінних козаків [365, с. 102, 104].
Певним чином споріднена з попередньою служба козаків у залогах захоплених фортець. Російські війська взяли Перекоп 21 травня 1736 р. і рушили вглиб Криму. Фельдмаршал Мініх залишив комендантом фортеці полковника Девіца. Залога складалася з двох регулярних полків, 1000 гетьманців та 200 запорожців [365, с. 90; 384, с. 255]. Про те, які саме лівобережні полки виділили козаків для перекопського гарнізону, судити важко. Генеральний хорунжий Я. Горленко не призначав людей зі свого корпусу до Перекопу. Очевидно, це були козаки, що перебували поза владою наказного гетьмана. Достеменно відомо, що до залоги увійшли 94 козака Прилуцького полку на чолі з наказним сотником У. Хоменком [74, арк. 7].
Перекопська залога відступила з Криму разом з усією армією. Інша ситуація склалася зі здобутим Очаковом, який Б. Мініх вирішив утримати. Генерал Штофельн очолив 9-тисячну залогу, значна частина якої складалася з козаків під проводом миргородського полковника В. Капніста [402, с. 81]. У жовтні 1737 р. козаки, які несли сторожову службу, доповіли командуванню про наближення турецько-татарських військ [339, с. 130]. Далі гетьманцям довелося витримати кілька сутичок з турками і врешті відступити на стіни. Подальші атаки Очакова успіху не принесли і противник 30 жовтня вимушений був відступити [339, с. 131; 384, с. 413-420].
Одним з видів бойових дій, у яких брали участь лівобережні козаки, були оборонні бої. Напевно, найбільшими оборонними боями гетьманців були битви 18 травня 1736 р. та 8 липня 1738 р. Обидві битви пов’язані з Кримськими походами. Докладних описів цих боїв у документах козацьких канцелярій немає. Бій при Чорній долині 18 травня 1736 р. розпочався після того, як розвідувальні загони авангарду Б. Мініха, до одного з яких входили 500 лівобережні козаків, наштовхнулись на противника. Ці три загони встигли об’єднатися, причому регулярні частини опинилися у центрі, гетьманці на лівому, а запорожці – на правому фланзі [384, с. 246]. Х. Манштейн повідомляв, що перший удар прийняли на себе 2 тисячі драгунів та 2,5 тисячі козаків., атаковані 20 тисячами татарської кінноти [339, с. 73-74]. Гетьманці під час бою діяли не лише на лівому фланзі. У розпал битви Я. Горленко перекинув 500 підлеглих на правий край [68, арк. 11]. Атака противника була масованою і йому вдалося прорвати фронт оборони більшості лівобережних полків, утримався тільки Переяславський [384, с.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 
Реферат на тему: Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок