Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Військова кафедра -> реферат безкоштовно: Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.

Загрузка...

Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр. / сторінка 6

Назва:
Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
77,50 KB
Завантажень:
81
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 
2]. Склад команди генерального бунчужного С. Галецького, яка надійшла у розпорядження П. Лассі, наведений у таблиці № 21. Всього рядових козаків під Ізюм було відряджено 7274 чоловіка [137, арк. 4]. Ймовірно, значну частину гетьманців Лассі залишив на Слобожанщині. Такий висновок ґрунтується на звіті С. Галецького, в команді якого на річці Люб’язний Утлук (під час маршу до Криму) нараховувалося лише 5 164 козака [384, с. 545].
До армії фельдмаршала Мініха у 1738 р. планували мобілізувати 4 000 виборних, які вже 1 квітня повинні були перебувати на річці Омельник. За розпорядженням ГВК Миргородський, Переяславський, Полтавський, Київський та Прилуцький полки в цьому поході очолив генеральний осавул Ф. Лисенко. Полкова старшина мала проблеми з підготовкою до походу необхідної кількості козаків. Наприклад, полтавський полковник В. Кочубей 30 березня писав у ГВК, що не сподівається прибути до армії з 882 вояками. Причина була простою - 1 493 козак ще не повернулися з минулорічних нарядів. До того ж значна частина полтавчан розбіглася. Винятком було становище у Миргородському полку, який у складі 1 488 чоловік на чолі з В. Капністом вчасно прибув до р. Омельник [146, арк. 6-11].
Склад корпусу гетьманців генерального осавула Ф. Лисенка в армії Б. Мініха представлений у таблиці № 22. Всього рядових козаків – 3645 [137, арк. 4].
Відтворити картину підготовки гетьманців до кампанії 1739 р. проблематично. ГВК ще 16 грудня 1738 р. вирішувала питання поповнення кількості виборних козаків. До всіх полкових канцелярій надійшли укази, які передбачали покарання за нестачу виборних. З полковника і старшини могли не тільки стягнути два карбованця штрафу за кожного козака, а й конфіскувати майно та маєтки. На 18 березня 1739 р. гетьманці повинні були підготуватися до походу. В експедицію фельдмаршала Мініха планувалося нарядити 6 000 виборних козаків з Стародубського, Чернігівського, Прилуцького, Переяславського, Миргородського та Полтавського полків. Командиром цього загону було призначено генерального осавула Ф. Лисенка. Його війська мали зібратися у трьох містах. В Києві - Київський, Стародубський та Чернігівський полки, в Переяславі - Переяславський та Прилуцький, в Каневі - Миргородський та Полтавський [124, арк. 2-12].
ГВК вдалося виконати планові показники і в Хотинський похід вирушили: Полтавський полк – 882 козака, Миргородський – 1194, Прилуцький – 841, Переяславський – 1234, Київський – 549, Чернігівський – 800, Стародубський – 500 [264, арк. 2]. Особовий склад старшини в команді Ф. Лисенка невідомий. Ми тільки знаємо, що В. Капніст очолив Миргородський полк, В. Кочубей - Полтавський, А. Танський - Київський, С. Сулима - Переяславський [332, с. 68, 77].
В експедиції фельдмаршала Лассі мусили взяти участь 5 300 виборних козаків з Лубенського, Гадяцького та Ніжинського полків. Їхній командир, генеральний хорунжий Я. Горленко, мав зібрати війська неподалік Харкова. Мобілізація відбувалася вкрай погано. Генерал-аншеф Румянцев (голова ПГУ) 11 травня 1739 р. був вимушений відрядити б. т. В. Завадовського з наказом заарештувати за затримку лубенського полковника П. Апостола і командирів Ніжинського та Гадяцького полків [332, с. 63]. Врешті заплановані цифри було виконано. Лубенський полк виставив 2100 козаків, Гадяцький – 1400, Ніжинський – 1800) [264, арк. 2]. Проінспектувавши свої регулярні і нерегулярні війська та оцінивши їхній склад, П. Лассі звернувся до імператриці з пропозицією не проводити похід на Крим. Після нетривалого вагання Петербург схвалив відповідне рішення [326, с. 384-385, 396].
4.2. Лівобережне козацтво в далеких походах
Розглядаючи участь лівобережних козаків у далеких походах необхідно враховувати, що корпус гетьманців був складовою частиною російської армії. Тому перед дослідником стоять кілька взаємопов’язаних завдань. По-перше, визначити місце козацького корпусу у системі підпорядкування під час походу. По-друге, проаналізувати форми бойової активності гетьманців і специфіку їх використання під час походу вищим командуванням.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 
Реферат на тему: Козацтво Лівобережної України і російсько-турецька війна 1735-1739 рр.

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок