Головна Головна -> Реферати українською -> Військова кафедра -> Токсичність компонентів ракетних палив

Токсичність компонентів ракетних палив

Назва:
Токсичність компонентів ракетних палив
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,84 KB
Завантажень:
87
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
План:

1. Вступ.

2. Коротка характеристика фізико-хімічних і токсичних властивостей КРП (азотна кислота, оксиди азоту, гідразин та ін.),механізм дії, клініка отруєнь.

3. Перша медична допомога та основні принципи лікування при ураженні КРП.

4. Коротка характеристика фізико-хімічних і токсичних властивостей технічних рідин. Механізм дії. Клініка отруєнь.

5. Перша медична допомога. Основні принципи лікування при отруєнні технічними рідинами.

6. Література.

КОМПОНЕНТИ РАКЕТНИХ ПАЛИВ (КРП).

ТЕХНІЧНІ РІДИНИ

ВСТУП

В військах при експлуатації (бойовому застосуванні) та обслуговуванні бойової техніки і зброї, широко використовують різні палива і рідини, які мають високу токсичність і при порушенні техніки безпеки при їх виробництві, транспортуванні, зберіганні та використанні можуть виникати отруєння особового складу.

Найбільш поширеними та небезпечними є компоненти ракетних палив, які використовуються в ракетних військах, технічні рідини, які використовуються при експлуатації бойової техніки та різні органічні розчинники, які застосовуються при виконанні господарських робіт.

Якщо ураження компонентами ракетних палив обмежується незначним колом людей, то отруєння технічними рідинами охоплює військовослужбовців всіх спеціальностей і може бути масовим. При цьому летальність дорівнює 50% і більше.

Отже, лікарям, практично всіх спеціальностей необхідно добре знати клінічну картину отруєнь, вміти діагностувати їх, а також надавати необхідну медичну допомогу.

Коротка характеристика фізико-хімічних і токсичних властивостей КРП (азотна кислота, оксиди азоту, гідразин та ін.),механізм дії, клініка отруєнь. Перша медична допомога та основні принципи лікування.

Широке застосування в Збройних Силах ракетної техніки поставило перед медичною службою проблеми захисту особового складу від токсичної дії ракетних палив та вивчення токсикології і розробки методів лікування уражених.

Ракетні палива поділяються на 2 групи: тверді і рідкі.

Тверді ракетні палива використовуються у ракетах з твердопаливними ракетними двигунами різного класу та призначення. Вони заправляються на заводах, і отруєння можуть виникати тільки токсичними газами під час їх запуску.

Рідкі ракетні палива використовують у ракетах з рідкопаливними ракетними двигунами, якими обладнані, головним чином, стратегічні ракети та космічні апарати. Рідкі ракетні палива можуть бути однокомпонентними (на основі вуглеводнів - бензин, гас та ін.) і двокомпонентними, до складу яких входять біля 25% пальної речовини і 75% окислювача, які зберігаються у різних баках, звідки надходять у камеру згорання, де під час згорання змішуються. Однокомпонентні ракетні палива менш токсичні.

Більший інтерес у токсикологів викликають двокомпонентні ракетні палива, при ураженні якими виникають функціонально-морфологічні порушення (подразнення, запалення, некроз). Ефект визначається їх фізико-хімічними властивостями - можливістю змінювати PH тканин і тим самим денатурувати макромолекули. Для військової токсикології найбільше практичне значення має азотна кислота, перекис водню, фтор, гідразин. Клініка уражень кожною з цих сполук складається з трьох компонентів: місцевої дії, загальної реакції організму на місцеву дію, резорбтивної дії.

Місцева дія, у залежності від концентрації речовини, її агрегатного стану (у вигляді пари, рідини), проявляється у формі подразнення покривних тканин або хімічного опіку. Хімічні опіки бувають двох типів: дегідраційні (кислотні) і колікваційні (лужні). Перші, які викликаються окислювачами ракетних палив, характеризуються дегідратацією ураженої тканини, в тяжких випадках з утворенням струпа, який добре відмежовується від здорової тканини. Другі, які викликаються речовинами з лужними властивостями (гідразин), характеризуються зменшенням щільності ураженої ділянки і поганим відмежуванням від здорової тканини.

Виділяються 4 ступеня тяжкості хімічного опіку шкіри: I- еритематозна форма; II- бульозне ураження; III- поверхневий некроз; IV- глибокий некроз. Найбільш часто страждає шкіра обличчя, шиї, рук, уражуються очі. При внутрішньому надходженні рідини розвивається опік слизової порожнини рота, стравоходу, шлунку. Інгаляція парами таких рідин супроводжується хімічними опіками дихальних шляхів, розвитком набряку легенів.

У випадку поширених уражень (опік більше 25% -30% поверхні шкіри), у гострому періоді розвивається тяжка загальна реакція на місцеву дію речовин: опіковий шок - стан, який загрожує ураженому летальним наслідком.

При інтоксикації цими рідинами велике значення має їх резорбтивна дія, характер якої практично повністю визначається будовою молекули речовини і має специфічний характер. Інтоксикація може протікати у легкому, середньому і важкому ступенях.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Токсичність компонентів ракетних палив

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок