Головна Головна -> Реферати українською -> Військова кафедра -> реферат: Воєнні конфлікти та способи їх вирішення


Воєнні конфлікти та способи їх вирішення / сторінка 2

Назва:
Воєнні конфлікти та способи їх вирішення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,58 KB
Завантажень:
433
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Інший підхід до класифікації війн і воєнних конфліктів застосовують воєнні експерти США і НАТО. Вони звертають увагу насамперед на воєнно-стратегічні та воєнно-технічні аспекти, поділяючи війни за масштабами і засобами застосування на: загальні ядерні; загальні звичайні; ядерні війни на театрі воєнних дій; звичайні війни на театрі воєнних дій. При реалізації своєї стратегії глобального домінування, зіткнувшись із конфліктами нижчого рівня, ніж глобальні війни, американські вчені розробили концепцію воєнних конфліктів різної інтенсивності, в якій розглядається весь їх спектр – від „незначних” до глобальної війни. При цьому, війна з використанням ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також загальна війна на театрі воєнних дій визначаються як воєнний конфлікт високої інтенсивності. Інші війни, що проводяться з обмеженими цілями, належать до конфліктів середньої інтенсивності. Решта акцій, від воєнних до психологічних, об’єднуються в конфлікти низької інтенсивності. Критерієм справедливості вважається прийняття рішення на ведення війни законною владою, якщо при цьому немає інших засобів досягнення політичних цілей. Вивчення воєнних конфліктів на основі їх інтенсивності дозволяє планувати необхідні заходи щодо своєчасного реагування на них ще на етапі їх зародження. При цьому втрачається зміст протиріччя, яке сторони прагнуть розв’язати, нівелюється інформація про цілі та інші характеристики, що складають соціально-політичні ознаки війни.

Спробу пристосувати марксистсько-ленінську типологію воєнних конфліктів до сучасних умов, доповнивши її підходами західних експертів, здійснив А. Клименко. Запропонована ним класифікація конфліктів механічно поєднує соціально-політичні і воєнно-стратегічні критерії без достатнього їх обгрунтування і взаємного узгодження.

Визначення термінів і критеріїв типології та класифікації конфліктів здійснювали й фахівці Упсальського університету (Швеція) в рамках Uppsala Conflict Data Prodject, оприлюдненого у щорічнику Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру. Вони розрізняють великі збройні конфлікти, які характеризуються як використанням збройної сили військовими формуваннями двох чи більше урядів або одного уряду та, принаймні, одного збройного угруповання – це призводить до загибелі не менше тисячі осіб протягом року боротьби за владу та (або) контроль над територією. За цією класифікацією, великі збройні конфлікти поділяються на великі міждержавні збройні конфлікти (Ерітрея – Ефіопія) та великі внутрішні збройні конфлікти (автономний край Косово та Метохія в складі Республіки Сербія). Останні, у свою чергу, поділяються на конфлікти з іноземним військовим втручанням (Демократична Республіка Конго, Сьєрра-Леоне, Східний Тимор в Індонезії) та конфлікти без такого втручання [6] (Ангола, з грудня 1998 р.; Афганістан, 1992 – 2001 рр.; Ліван). Недоліком цієї класифікації є те, що дослідники предмет конфлікту визначають на основі двох підстав – боротьби за території чи боротьби за владу.

Питання типології і класифікації воєнних конфліктів перебувають у центрі уваги й українських фахівців. Грунтовну класифікацію воєнних конфліктів на підставі сукупності найістотніших показників, що визначають їх характер, здійснив Г. Костенко. За його методологією, показники класифікації формуються з урахуванням спільності їх однорідних істотних ознак – правових, культурних, соціально-політичних, стратегічних та якісних. Новизна запропонованої Г. Костенком методології дозволяє перейти від систематизації агресій до класифікації збройних конфліктів.

Значний внесок у вирішення проблеми типології та класифікації зробив Г. Перепелиця. Обравши за мету пошук і розробку специфічних критеріїв типології воєнно-політичного конфлікту, визначення рівня їх узагальнення з урахуванням усіх його головних аспектів, дослідник запропонував новий підхід до розв’язання цієї проблеми: розмежування формальної та змістової класифікації воєнно-політичних конфліктів (об’єкта дослідження).

Поняття „тип” містить у собі явища, зведені до певної групи за найзагальнішими та найістотнішими ознаками. Типологічна процедура визначається за істотними родовими ознаками й критеріями воєнного конфлікту. Вона має формальну класифікацію, оскільки, таким чином, обмежується зміст понять і збільшується їх обсяг.

Методика аналізу передбачає визначення такої послідовності проведення типологічної процедури дослідження: спочатку визначаються типи воєнних конфліктів, потім проводиться класифікація їх видових відмінностей. Критерії розподілу досліджуваного об’єкта на типи: ступінь охоплення дійсності, сфера дії об’єкта, типи сторін – учасників конфлікту, соціально-політичний лад, характер соціально-політичних відносин, ступінь організації, ступінь ескалації.

Для воєнного конфлікту найбільш загальною (й істотною) ознакою є, насамперед, протиріччя. Воно, з одного боку, визначає всі зв’язки і риси воєнного конфлікту, з іншого – певну систему відносин. Характер протиріччя залежить від сторін, що його утворюють.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Воєнні конфлікти та способи їх вирішення

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок