Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст.

Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст.

Назва:
Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,46 KB
Завантажень:
348
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат
на тему:
Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст.


Османська імперія і Персія напр. ХІХ - на поч. ХХ ст.
Подібно Китаю, такі країни з древньою культурою та державною традицією, як Туреччина й Іран, зуміли уникнути колоніального загарбання на рубежі ХІХ-ХХ ст., але швидко перетворилися в об`єкт інтенсивного військово-політичного проникнення та жорстокої економічної експлуатації імперіалістичних держав. Ще у 1878 р. уряд султана Абдул-Хаміда ІІ оголосив про банкрутство Османської імперії й після 3-річних переговорів із західними кредиторами погодився на встановлення фактичного іноземного контролю над фінансами країни. Створене тоді Управління оттоманського державного боргу, де по черзі головували британський і французький представники, отримало виключно широкі права і привілеї.
Користуючись фінансовою залежністю Туреччини, іноземні держави добилися винятково вигідних концесій на будівництво залізниць: французи - в Сирії та спільно з британцями – в районі Ізміра, але найкрупнішу концесію на прокладення Багдадської дороги отримав німецький капітал. Кабальний характер мала й тютюнова монополія, виділена у 1883 р. в особливу концесію Франції. Тоді ж офіцер німецького генерального штабу фон-дер-Гольц був запрошений на посаду начальника офіцерської школи у Стамбулі й узяв участь у реорганізації турецької армії.
За таких обставин деспотичний режим Абдул-Хаміда ІІ намагався використати у своїх цілях іслам, закликаючи до об`єднання усіх мусульман світу під главенством султана-халіфа. Що ж до неісламського населення, особливо вірмен Східної Анатолії, здійснювалася політика жорстокого національно-релігійного пригноблення, у 1895-1896 рр. імперією прокотилася хвиля вірменських погромів.
Але становище Туреччини як залежної країни мало суттєві особливості: суперечності й боротьба між великими державами давали її правлячим верствам певні можливості для лавірування. Крім того, на відміну від інших азійських держав, які перетворювалися у напівколонії, Османська імперія мала боєздатну, з глибокими патріотичними традиціями армію. Саме курсантами Стамбульського військово-медичного училища у 1889 р. був уперше створений таємний політичний комітет під назвою “Єднання і прогрес”, що започаткував молодотурецький рух.
На початку липня 1908 р. офіцери-молодотурки підняли повстання у Македонії й незабаром змусили султана погодитися на скликання парламенту та відновлення чинності ліберальної конституції 1876 р. Але досить швидко вожді молодотурецького руху, що стали фактичними керівниками Османської імперії, - Енвер-паша, Джемаль-паша, Талаат-бей та інші – погрязли у казнокрадстві, хабарництві, купалися у розкоші, забувши про цілі, що колись поставили перед собою, - визволення від іноземної залежності, курс на індустріалізацію країни, рівноправ`я націй, поширення досягнень європейської цивілізації та ін. Порядніші з них, як полковник Мустафа Кемаль, відійшли від учорашніх однодумців і зосередилися на виключно військових справах.
Засилля іноземних колонізаторів у Персії було більшим, ніж в інших формально незалежних державах Азії, оскільки на поч. ХХ ст. надто далеко зайшло не лише економічне, а й політичне підпорядкування країни, на півдні котрої хазяйнували британці, а на півночі – російський царат. У 1901 р. Лондон змусив Мозаффер-ед-дін-шаха надати британському підданому д`Арсі концесію на монопольну експлуатацію нафтоносних районів усієї Персії, за винятком 5-ти північних провінцій. На її основі пізніше була організована Англо-іранська нафтова компанія – головне знаряддя колоніального загарбання країни.
У середині грудня 1905 р. у Тегерані, Ширазі й Мешхеді почалися масові антиурядові виступи, очолені шиїтським духовенством і купецтвом. Невдовзі вони переросли у революцію, що увінчалася скликанням у жовтні наступного року першого в історії країни меджлісу й прийняттям наприкінці грудня поміркованої конституції. На півночі Персії виникло “Товариство муджахідів”, яке вимагало радикальної демократизації політичного ладу, конфіскації шахських і викупу через банк поміщицьких земель, справедливої податкової реформи та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок