Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період

Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період

Назва:
Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,03 KB
Завантажень:
141
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період


Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період була досить активною. Це визначалось рядом об’єктивних факторів. Першим з них слід назвати те, що Франція була однією із поважних європейських держав з давніми демократичними традиціями. По-друге, Європа схилила свої голови перед жертвами, які понесла Франція в роки Першої світової війни. По-третє, Франція мала моральне і політичне право на те, щоб європейське і світове співтовариство враховувало внесок Франції в перемогу над державами Троїстого союзу. З цих об’єктивних обставин не слід випускати і того, що Франція і в післявоєнний період залишалась великою колоніальною державою. По-четверте, серед європейських країн Франція зоставалася з найбільшим золотовалютним запасом (9,3 млрд. Франків).
Зовнішньополітичний курс Франції і після закінчення Першої світової війни продовжувався немов би по інерції. Французьке керівництво негативно сприйняло події в Росії, власне не сприйняло, а намагалося їх заперечити, не визнавати їх доконаним фактом. Воно хотіло збройним шляхом ліквідувати радянську владу і відновити в Росії капіталістичний лад. Це і зрозуміло, адже французька буржуазія вела боротьбу за свої капітали, вкладені в економіку Росії, за прибутки від 12 млрд. золотих франків царських позик, на які сподівалися близько 5 млн. французьких вкладників, за неосяжний російський ринок.
Це і зумовило в березні 1918 р. воєнну інтервенцію французьких військ в районі Мурманська й Архангельська. У листопаді 1918 р. французька армія почала інтервенцію на Україні. 100 тисяч французького війська намагалося відторгнути від Росії Крим, Україну та інші території. Все це у французькій пропаганді пояснювалось необхідністю виконати союзницькі зобов’язання щодо Тимчасового уряду Росії.
Особливістю політики Франції щодо Росії була, з одного боку, спроба урядових сил виступити ініціатором ліквідації радянської влади, з другого боку, демократичні сили виступили за те, щоб російські робітники самі визначали свій шлях розвитку.
Цієї думки дотримувалися ті, хто нічого не втратив у Росії. Навпаки, їх приваблювали дії російських робітників щодо своєї буржуазії. Саме цим слід пояснювати повстання на експедиційному флоті на Чорному морі, захоплення російською революцією таких визначних письменників Франції, як Р. Ролан, А. Барбюс, Ж. Блок та ін. У той складний час вони виступили разом з матросами, солдатами, робітниками на захист радянської влади в Росії. У результаті спільних дій широких верств робітничого класу, інтелігенції і частини збройних сил уряд Франції змушений був вивести свої війська з території України.
Для Франції виявились досить вигідними умови Версальського мирного договору. Глобальна мета – послаблення Німеччини – була досягнута. Територіальні надбання в Європі та Африці були цілком достатніми. Перспектива отримання репараційних платежів з боку Німеччини також була поважною. Ось ці реалії, що склалися внаслідок Першої світової війни, зустріли, як це не дивно, опір з боку вчорашніх союзників Франції-Англії і США. Вони не хотіли допустити лідируючого становища Франції в Європі. Військово-політичний союз, відомий в історії під назвою Антанти, перестав існувати.
У 1920 р. Франція заключила воєнний союз з Польщею, надала їй зброю і військових спеціалістів, підштовхнула її на війну проти радянської Росії. Однак, якщо вигоди від повалення радянської влади з допомогою Польщі були значною мірою примарними, то на основі рішень Версальської конференції Франція забезпечила собі реальну роль у вирішенні важливих європейських проблем. Гарантією цього статусу Франції і після війни мала бути досить потужна її армія, створені упродовж 1921 р. військово-політичні союзи з Бельгією, Польщею, Чехословаччиною, Румунією та Югославією. Політичною основою цих союзів був спільний інтерес у збереженні Версальської системи на ослаблення Німеччини і стягнення з неї репараційних платежів.
Керівну роль у перші післявоєнні роки Франція відігравала й у вирішенні репараційної проблеми.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Зовнішня політика Франції у міжвоєнний період

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок