Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> "Словацьке питання" в роки першої світової війни.Розвиток словацької культури(друга половина XIX-початок XX ст.)

"Словацьке питання" в роки першої світової війни.Розвиток словацької культури(друга половина XIX-початок XX ст.)

Назва:
"Словацьке питання" в роки першої світової війни.Розвиток словацької культури(друга половина XIX-початок XX ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,52 KB
Завантажень:
33
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
На тему:
"Словацьке питання" в роки першої світової війни.
Розвиток словацької культури
(друга половина XIX-початок XX ст.)


Початок війни викликав в Угорщині хвилю шовінізму й псевдопатріотичного піднесення. Мало хто зі словацьких громадян та військових, котрі мусили взяти до рук зброю, піддавалися урапатріотичним настроям. Почалися репресії проти учасників словацького руху. Більшість словацьких газет закрили, власті запровадили жорстку цензуру. Війна проти Сербії та Росії не була популярною серед словаків. Почуття словацького люду добре розумів Орсаг-Гвєздослав, котрий уже в серпні взявся до написання своїх "Кривавих сонетів", в яких засуджував війну. Після оголошення в Австро-Угорщині воєнного стану та введення цензури чільні словацькі політичні сили заявили про перехід до "політики пасивності".
Словацька національна партія, яка представляла один із політичних напрямів словацького суспільства, орієнтувалася на збереження Габсбурзької монархії. Майже до весни 1918р. керівництво СНП вичікувало й не робило жодних політичних кроків. Лідери словацького соціал-демократичного та селянського рухів також дотримувалися прогабсбурзької орієнтації. Лише католицька Словацька народна партія займала більш активну політичну позицію. Однак навіть найрадикальніші проекти її проводу не йшли далі вимог надання автономії Словаччині в межах Угорщини.
Розвиток визвольного руху в словацьких землях зумовлювався передусім перебігом воєнних подій, міжнародним становищем і загальним станом справ у Габсбурзькій монархії. Так, словацьке політичне життя значно активізувалося після наступу російських військ у Карпатах. Під час успішних позиційних боїв восени 1914 та взимку 1915 рр. на Карпатському фронті словацькі політики сподівалися, що російська армія захопить всю територію Словаччини. За цих умов у словацькому політичному середовищі почали розглядати різноманітні варіанти розвитку подій у цьому регіоні Європи. Поразка Центральних держав відкривала можливість для створення польсько-чесько-словацької або польсько-словацької конфедерації. Не відкидалася певна форма приєднання словацьких земель до Росії. З ініціативи гласистів, очолюваних В. Шробарем, та активістів організації "Чехословацька єдність" виник проект устрою Чехо-Словацької держави, до якого навіть додавалася мапа майбутньої країни.
До концепції створення спільного чехословацького об'єднання схилялася все більша частина словацьких національних сил як удома, так і в емігрантських осередках. Вже у вересні 1914 р. Словацька ліга США оприлюднила меморандум, у якому містилася вимога надати словакам право на самовизначення й цілковите самоврядування. А в жовтні 1915 р. у Клівленді (США) між Словацькою лігою і Чеським національним об'єднанням була підписана угода, в якій закріплювалося прагнення чехів та словаків до створення федерації.
Реалізація ідеї утворення спільної держави вимагала від її прихильників послідовної координації дій чеських і словацьких політичних сил, особливо після заснування в листопаді 1915 р. в Парижі Чеського закордонного комітету. Тісні контакти й консультації між одним із керівників чеських емігрантських сил Е. Бенешем та словацьким діячем М. Штефаником (1880—1919) завершилися утворенням у лютому 1916 р. в Парижі об'єднаної Чехословацької національної ради.
У самій Словаччині життя підпорядковувалося потребам війни. Зростала кількість словаків, котрих відправляли на фронт. Ґрунти не оброблялися, занепало культурне життя, дедалі частіше з фронтів надходили похоронні повідомлення. Словаки намагалися використати всі можливі засоби, аби уникнути армійської служби. На фронті зі слухняних солдатів на початковому етапі війни словаки перетворилися на колаборантів.
Через відсутність у словацьких землях загальновизнаного центру словацькі політичні сили були розпорошені. Так, у Турчанському Св. Мартіні знаходився провід СНП, у Ліптові перебував лідер гласистів В. Шробар, у Будапешті працювали Е. Стодола та депутат Державних зборів Ф. Юріга, в Братиславі — керівництво соціал-демократів на чолі з Е.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: "Словацьке питання" в роки першої світової війни.Розвиток словацької культури(друга половина XIX-початок XX ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок