Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Спроба перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

Спроба перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

Назва:
Спроба перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
37,64 KB
Завантажень:
160
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ТЕРМІНИ:

Репарації • повне або часткове відшкодування державою, що розв'язала агресивну війну, збитків, заподіяних іншим державам, які зазнали нападу

ДАТИ:

Квітень-травень 1922 р. - Генуезька конференція

Квітень 1922 р. - Рапалльський договір Радянської Росії і Німеччини

1924 - 1929 рр. - дія «плану Дауеса»

Жовтень 1926 р. - Локарнські угоди

1928 р. • пакт Бріана • Келллога

1929 - 1931 рр. • дія «плану Юнга»

ПЕРСОНАЛІЇ:

ДАУЕС Чарльз (1865 - 1951) - голова міжнародного комітету експертів з німецьких репарацій. Банкір, у 1925 - 1929 рр. - віце-президент США від республіканської партії, посол у Британії у 1929

- 1932 роки

БРГАН Арістид (1862 - 1932) - прем'єр-міністр Франції у 1909

- 1931 рр. (11 разів), міністр закордонних справ у [915 - 1931 рр. (17 разів). За професією - адвокат. Член Республіканської соціалістичної партії

КЕЛЛОГ Френк (1856 - 1937) - державний секретар США у 1925 -1929 роки. Юрист, дипломат, член Республіканської партії. У 1916 -1923 рр. - сенатор, у 1924 р. - посол США у Британії

ПЛАН

1. Генуезька конференція та Рапалльський договір 1922 року.

2. Найголовніші постанови Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій.

3. Наслідки реалізації планів Дауеса та Юнга.

4. Пакт Бріана - Келлога.

1. Після підписання Версальсько-Вашингтонської системи договорів міжнародна ситуація в Європі стабілізувалася. Однак «відкритим питанням» залишалася Радянська Росія: європейські уряди не визнавали більшовицького режиму, намагалися ліквідувати його під час громадянської війни у Росії; радянський уряд відмовився розраховуватися за царськими кредитами. Це стримувало її міжнародне визнання і розвиток торгівлі. Винятком став торговий договір Росії з Англією 1921 року.

Початком виходу Росії з міжнародної ізоляції стала Генуезька конференція, яка проводилася з квітня по травень 1922 року. Основне питання конференції - взаємне визнання боргів. Однак Росія погодилася оплатити царські борги у тому випадку, якщо європейські держави відшкодують збитки від інтервенції 1918 - 1920 років. Оскільки остання сума, з точки зору Росії, перевищувала борги періоду царизму, а європейські країни це не влаштовувало, - конференцію було припинено. Проте у містечку Рапалло 16 квітня 1922 р. підписано договір Росії з Німеччиною, за яким країни визнали одна одну і встановили тісні політичні, військові та економічні зв'язки.

11 січня 1923 р. франко-бельгійські війська окупували Рурську область Німеччини через те, що остання не мала можливості виплатити астрономічну суму репарацій. Уряд Німеччини закликав населення не співробітничати з окупантами, не працювати на виробництві, а Німеччина продовжувала виплату заробітної плати у цьому регіоні. Це призвело до гіперінфляції - ціна одного американського долара дорівнювала сотням мільярдів марок.

У серпні 1923 р. Німеччину охопив загальний страйк. У результаті посилився вплив радикальних партій (лівих - комуністичних і правих - фашистських). Лідер до цього невідомої націонал-соціалістичної партії А. Гітлер навіть закликав до походу на Берлін.

2. Фінансові питання розглядалися і на Гаазькій конференції влітку 1922 р., однак теж безрезультатно. Єдиним практичним результатом її стало визнання Радянської Росії повноправним учасником міжнародних відносин без будь-яких поступок з її боку.

На Лозаннській конференції 1922 - 1924 рр. укладено договір (1924) європейських країн та Туреччини, що замінив Севрський договір. Відповідно до Лозаннського договору встановлені сучасні кордони Туреччини.

За Локарнськими угодами жовтня 1925 р. гарантована недоторканність кордонів між Францією і Бельгією та Німеччиною. Східні кордони Німеччини гарантуванню не підлягали. Німеччину було прийнято до Ліги Націй. З Саарської області виводилися французькі війська.

Поступово країни Європи відходили від принципів Версалю, ставали на шлях визнання СРСР, і до 1925 р. він був визнаний 22 країнами.

Після Рапалло зав'язалися найтісніші контакти СРСР і Німеччини, особливо у військовій сфері: з 1923 р. практикувалася спільна підготовка офіцерів Червоної Армії і Рейхсверу, провадився обмін військовими технологіями. На території СРСР таємно вироблялися підводні човни, зброя для Німеччини. Взаємні кредити становили 700 млрд марок. У квітні 1926 р. між СРСР і Німеччиною підписано договір про ненапад і нейтралітет.

3. У 1924 р. голова американської репараційної комісії, директор банку Моргана у Чикаго Ч. Дауес запропонував знизити суму репарацій і надати Німеччині кредит у 800 млн золотих марок для стабілізації її валюти - так званий «План Дауеса». За шість років Німеччина виплатила 7,5 млрд, а отримала кредитів на 21 млрд марок.

За «Планом Юнга» (1929 -1931) репарації зменшено, а з 1932 р. за ініціативою Англії Німеччина взагалі звільнилася від них, виплативши 21,7 млрд, отримавши при цьому кредитів на 38 млрд марок.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Спроба перегляду повоєнних договорів у 20-х роках

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок