Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Розквіт Дубровника. Далмація в ХІІ-ХІV ст.

Розквіт Дубровника. Далмація в ХІІ-ХІV ст.

Назва:
Розквіт Дубровника. Далмація в ХІІ-ХІV ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,79 KB
Завантажень:
366
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
Розквіт Дубровника. Далмація в ХІІ-ХІV ст.


На початку XII ст. зазнала змін політична ситуація в Далмації, що опинилася під владою Угорщини, яка поступово витісняла з адріатичного узбережжя Венецію. Відтоді Угорщина тривалий час брала участь у політичних процесах, пов'язаних з Далмацією, дедалі успішніше втручаючись у традиційну конкуренцію Візантії і Венеції. Ця конкуренція в другій половині XII ст. приносила успіх кожній із сторін по черзі. У 1167 р. візантійське військо, не зустрічаючи особливого опору, пройшло через усю Далмацію від Спліта до Бара, внаслідок чого і Далмація, і Дубровник повернулися під суверенітет Візантії (на території Далмації в цей час уперше було створено окрему адміністративну одиницю). У 1171 р. Дубровник ненадовго захопила Венеція, але, прийнявши захист норманів, уже наступного року дубровчани позбавилися "опіки" Республіки Святого Марка. Далмація відразу після смерті візантійського імператора Мануїла Комніна (1180 р.) повернулася під зверхність Угорщини. 1185 р. Дубровник, прагнучи убезпечити себе від домагань Стефана Немані, знову покликав на допомогу норманів, але в 1192 р. Візантія відновила над ним свій контроль.
З останньої чверті XII ст. розпочинається період процвітання Дубровника, який значно розширив свою територію й суттєво збільшив торговельний оборот — передовсім завдяки дуже вигідним для себе угодам з боснійським баном Куліном і Стефаном Неманею, а також зміцненню зв'язків з іншими партнерами. Визнання дубровчанами зверхності Венеції в 1205 р., під якою вони залишались до 1358 р., також сприяло економічному зростанню Республіки Святого Влаха (саме так називали Дубровник), оскільки на тривалий час перетворило головного конкурента на партнера.
Дубровник зберіг свій попередній державно-політичний устрій у формі аристократичної республіки (однак центральний орган виконавчої влади — Мале Віче — відтоді мав очолювати представник Венеції), а також практично цілковиту свободу торгово-економічної діяльності. У 1206 р. він закріпив цю свободу, домігшись торговельних пільг від правителя Епіру (однієї з держав, що виникли після падіння Візантійської імперії в 1204 р.) — традиційного політичного суперника Республіки Святого Марка.
Протягом першої половини ХІІІ ст. Дубровник значно активізував торгівлю за рахунок укладення великої кількості договорів з правителями низки держав і державних утворень Сходу і Заходу про надання тих чи інших пільг. До торговельних угод 90-х років XII ст. з неретвлянами, Хумом, італійськими містами Анконою і Баром додаються угоди зі Стефаном Першо-вінчаним (1215 р., підтверджено 1222 р.), болгарським царем Іваном Асеном II (1230), італійськими містами Феррарою, Ріміні, Равенною (1231) та ін., Сплітом, Шибеніком, хумським князем Андрієм, боснійським баном Нінославом (1234) тощо. Дубровник фактично здобув право вільної торгівлі практично в усіх сусідніх державах і територіях: Сербів(Рашці), Боснії, Болгарії, Епірі, Албанії тощо.
За частої зміни правителів і відсутності послідовності в державній політиці й міждержавних домовленостях Дубровник мусив підписувати угоди з кожним із володарів держав і територій, що його оточували. У нових договорах дубровчани намагалися завжди дотримуватися принципу підтвердження засад, закладених у попередніх. О. Бодянський звернув увагу на те, що серед такого роду угод Дубровника з іншими суб'єктами міжнародних відносин є грамоти, присвячені виключно підтвердженню попередніх. Наприклад, грамота боснійського бана Куліна, а також окремі фрагменти грамот сербських правителів Владислава й Уроша І вказують на наявність аналогічних документів, що регулювали торговельні відносини Дубровника з Боснією та Сербією часів Стефана Немані та перших Неманичів. У пізніших договорах з боснійськими ба-нами та королями Дубровник посилається на свої домовленості з королем Твртко І. Збереглися документи, які свідчать, що вже у IX ст. дубровчани прагнули закріпити окремі правила торгівлі в угодах, укладених ними з тогочасними правителями Травунії та Хуму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Розквіт Дубровника. Далмація в ХІІ-ХІV ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок