Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Карибська криза, посилення конфронтації у 60-х роках, становлення руху неприєднання

Карибська криза, посилення конфронтації у 60-х роках, становлення руху неприєднання

Назва:
Карибська криза, посилення конфронтації у 60-х роках, становлення руху неприєднання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,30 KB
Завантажень:
114
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ПЛАН

1. Пошуки взаємних компромісів

2. Карибська криза

3. Посилення конфронтації у 60-х роках

4. Становлення руху неприєднання

Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.

Число ядерних держав зростало: у 1952 р. атомну бомбу було випробувано у Великій Британії. Поява наприкінці 50-х років балістичних ракет з ядерними боєголовками, здатних за лічені хвилини долетіти до будь-якого пункту земної кулі, викликала справжню революцію у засобах ведення війни. Практично кожна міжнародна криза супроводжувалася взаємними погрозами НАТО й ОВД застосувати ядерну зброю. І Захід, і Схід у міжнародних відносинах використовували атомну дипломатію, діяли з позиції сили. Радянсько-американське протистояння в атомній сфері водночас було стримуючим фактором для обох сторін. Усі усвідомлювали катастрофічні наслідки застосування ядерної зброї.

Політика взаємних підозр позначилася на напруженості міжнародних відносин. Ширився рух за мир та роззброєння. Правлячі кола супротивних блоків змушені були прислухатися до думки Світової громадськості. У вересні 1960 р. вперше в історії ООН Генеральна Асамблея розглядала питання про загальне і повне роззброєння. У виступі М. Хрущова на цьому форумі пролунали пропозиції про ліквідацію всіх армій, флотів, навіть військових навчальних закладів.

Свій план роззброєння висувала й американська сторона. В його основі була ідея «відкритого неба», тобто контролю за етапами роззброєння із взаємним аерофотографуванням територій. Цю пропозицію Радянський Союз відхилив. Далі питання роззброєння перекочувало до численних комісій і підкомісій, не уповноважених приймати остаточні рішення.

Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.

В умовах радянсько-американського протистояння позитивний вплив на міжнародні відносини справляла політика країн Західної Європи. Наприкінці 50-х років відбувалося їх економічне і політичних зближення. У березні 1957 р. у Римі було підписано договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС). Його засновкиками стали Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург

На зламі 50-60-х років найболючішою проблемою Європи став Західний Берлін, який Москва намагалася взяти під свій контроль. З цією метою Радянський Союз обстоював необхідність надати Західне му Берліну статусу вільного міста. Однак Захід усвідомлював, наскільки «вільним» буде це місто, з усіх боків оточене територією НДР. У середині 1959 р. «берлінське питання» стало центральним на Женевській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США, Велик;: Британії та Франції. Учасники переговорів погодились, що Західний Берлін не належатиме ні НДР, ні ФРН. Західні держави ладні були значно скоротити чисельність окупаційних військ і погоджувались на залучення ООН до контролю над діяльністю західноберлінських органів влади. Радянська ж делегація не була готовою до обговоренню цих пропозицій. Женевські переговори відклали, а радянська стороне запевнила, що не буде вдаватись до односторонніх дій.

1 травня I960 р. над територією СРСР було збито американський шпигунський літак У-2. Москва успішно використала цей випад?! для пропагандистської атаки на Захід. М. Хрущов відмовився прибути на конференцію глав чотирьох великих держав, яка невдовзі мала відбутись у Парижі.

13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Карибська криза, посилення конфронтації у 60-х роках, становлення руху неприєднання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок