Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Соціально-економічний розвиток Польщі XV- XVI ст.

Соціально-економічний розвиток Польщі XV- XVI ст.

Назва:
Соціально-економічний розвиток Польщі XV- XVI ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,65 KB
Завантажень:
206
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
на тему:
Соціально-економічний розвиток Польщі XV- XVI ст.


У другій половині XV ст. й особливо в XVI ст. в Польщі основою сільськогосподарського виробництва стала фільварково-панщинна система. В гонитві за підвищенням прибутків шляхта не могла обминути увагою вигоди, створювані зростанням попиту й цін на хліб. Натуральне й споживче за своїм характером господарство селянина не спроможне було постачати їй багато зайвого зерна, а тим паче грошей. Кріпака можна було тільки змусити працювати. Заінтересованість у селянській праці збільшувалась ще й тому, що зростання цін і неухильне знецінення грошей в усіх країнах Європи після початку доби Великих географічних відкриттів, знецінили й селянський чин. За таких обставин польські феодали стали орієнтуватися на виробництво товарного зерна, яке ґрунтувалося на дармовій кріпацькій праці (панщині).
Створюючи фільваркове господарство, яке сприяло збільшенню зернової товарної продукції, польські землевласники прагнули до розширення площі орних земель. Це здійснювалося завдяки освоєнню пусток, корчування лісів і викупу ланів у солтисів, а також за рахунок вигнання селян з їхніх земель. Все це привело до того, що в ХУІ ст. загальна площа оброблюваних земель у Польщі зросла на 15%, збільшилися також площі під городами та садами.
Для ведення фільваркового господарства використовувалася праця селян, які відробляли панщину. Розмір панщини постійно збільшувався, незважаючи на збереження інших повинностей і залежав від розміру господарства кожного селянина. Так, у другій половині XVI ст. панщина становила 3 дні на тиждень для селян, які орендували один лан землі (близько 17 га) і відповідно зменшувалася за менших площ. Згодом розмір панщини почав залежати тільки від волі пана. Загалом XVI ст. стало періодом закріпачення польського селянства. За Петрковським статутом (1496) право на вихід із кріпацького стану надавалося лише одному селянинові з певного поселення й лише один раз на рік. Однак уже на початку 40-х років XVI ст. вихід із кріпацького стану було остаточно заборонено.
Втечі селян у ХVІ ст. стають основним засобом їхнього протесту проти закріпачення. Для боротьби з утікачами приймаються спеціальні закони. Судочинство в таких справах спрощувалося, але термін розшуку збіглих встановлювався необмежений. Як правило, ні король, ні сейм не втручалися у справи феодалів-землевласників. які на своїх землях уособлювали всю законодавчу, судову та виконавчу владу. Звертатися зі скаргами на господаря до державної адміністрації дозволялося лише королівським селянам. Судочинство і юрисдикція землевласника охоплювали всі аспекти селянського побуту — від народження до самої смерті. За рішенням сейму, прийнятим у Варшаві в 1573 р., землевласник міг на свій розсуд карати непокірного селянина. В описах маєтків кріпаки розглядалися як частина рухомого майна господаря.
Проте самовладдя феодала мало певні межі. Досить часто елементарний господарський глузд диктував йому необхідність дбайливого ставлення до джерела свого прибутку — кріпака. Незважаючи на безліч повинностей та підневільне становище селян, їхні господарства давали землевласникові великий зиск.
Соціальна структура польського сільського населення визначалася певною різноманітністю. До його складу входили: кметі (селяни, земельний наділ яких становив не менше одного лану); загородники (малоземельні селяни, які мали город і сад, але жили переважно за рахунок ремесла); комірники (безземельні селяни, які продавали свою робочу силу); корчмарі і мельники (селяни, звільнені від зобов'язань відробляти панщину).
У другій половині XVI ст. в соціальному складі населення Польщі селянство становило 67%, міщани — 23%, шляхта — близько 10%. Проте для більш ніж половини мешканців міст заняття сільським господарством було не тільки важливою сферою діяльності, а й головним засобом існування. За своїм характером занять і побутом (але не за правовим статусом) від селян мало чим відрізнялася й загродова шляхта, яка становила 2/5 усього дворянського стану.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Соціально-економічний розвиток Польщі XV- XVI ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок