Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Латинська Америка Економічний та політичний розвиток , друга половина ХХ століття

Латинська Америка Економічний та політичний розвиток , друга половина ХХ століття

Назва:
Латинська Америка Економічний та політичний розвиток , друга половина ХХ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,17 KB
Завантажень:
378
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.8


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Латинська Америка Економічний та політичний розвиток , друга половина ХХ століття
План
1. Латинська Америка в перше повоєнне десятиріччя
2. Латинська Америка у другій половині 50-х — 60-х роках
3. Латиноамериканська економічна інтеграція
4. Економічний та політичний розвиток у 60-х — першій половині 70-х років
5. Нові тенденції на латиноамериканському субконтиненті у 80-х—на початку 90-х років
6. Література
У Латинській Америці сьогодні налічується 27 країн загальною площею 20 млн. кв. км і з населенням понад 350млн чол. Незважаючи на ряд спільних ознак, таких як відсталість соціально-економічної структури, монокультура економіки, виражений латифундизм та архаїчність відносин у сільському господарстві, латиноамериканські країни після Другої світової війни значною мірою різнилися за рівнем свого розвитку. У цілому ж, їх умовно можна поділити на три групи. До першої входить "велика четвірка": Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі — країни з найбільш розвинутою обробною промисловістю. До другої належать Колумбія, Венесуело, Перу — держави з розвинутою гірничою промисловістю. До них примикають Коста-Ріка, Сальвадор та Уругвай. Третя група — це суто аграрні країни Центральної Америки. їм найбільш властиві монокультура, латифундії, дрібнотоварний уклад.
Латинська Америка в перше повоєнне десятиріччя
У повоєнний період для країн Латинської Америки був характерним процес одержавлення значної частини власності через викуп або пряму націоналізацію. Найбільш інтенсивно він відбувався в Чилі, Аргентині, Мексиці, Бразилії. Одержавлення ряду галузей почалося вже у перші повоєнні роки: в Аргентині в період правління президента Хуана Домінго Перона (1946—1953), у Мексиці — за президента Мігеля Алемана (1946—1952), у Бразилії — під час президентства Жетуліу Варгаса (1951 — 1954), у Чилі в період правління президента Гонсалеса Відели (1946—1952) і продовжувалося до 60-х років. Формування значного державного сектора не було одноразовим актом у жодній з латиноамериканських країн. Водночас у деяких країнах континенту розгорнувся наступ на позиції аграріїв-латифундистів. Безземельне селянство не тільки справедливо вимагало реалізації гасла "землю тому, хто її обробляє", а й було небезпечним вибуховим матеріалом. З його рядів вийшло чимало всіляких борців за "справедливість", у тому числі й відвертих авантюристів. Щоправда, кампанія за ліквідацію латифундій, де панували архаїчні форми господарювання, такі як парцеляція землі, передача її селянським сім'ям на кабальних умовах, обробіток землі примітивним селянським реманентом за мізерну платню або "вічні борги", що тягнулися з діда-прадіда, була складною і мала безліч противників. Це, насамперед, військові — генералітет та офіцерський корпус — особлива каста у країнах Латинської Америки, що формувалася <в основному з представників латифундистських родів. Армії в Латинській Америці завжди виступали інструментом військових переворотів, приходу до влади вояччини — і чи не єдиною умовою авторитарних, відверто військових режимів кауділістського типу. Саме латифундизм найбільше живив диктаторські режими.
Однак те, що державний сектор почав відігравати не просто помітну, а важливу роль у політичному житті країн Латинської Америки, було теж не випадковим явищем. Зміцнюючи свою владу, військові авторитарні режими намагалися таким чином обмежити присутність у своїх країнах іноземних монополій, яким часто погрожували націоналізацією і не раз вдавалися до неї. Проте передавати націоналізовані іноземні компанії власній національній буржуазії означало для авторитарних режимів створювати передумови для демократії і руйнувати підвалини власної влади. З іншого боку, контроль над державною економікою компенсував диктаторським режимам відсутність широкої соціальної бази. Навіть підходи до земельної реформи значною мірою підпорядковувалися цій меті. Так, на основі закону 1967 p., що передбачав ліквідацію латифундій у Чилі, до 1970 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Латинська Америка Економічний та політичний розвиток , друга половина ХХ століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок