Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Іван Грозний

Іван Грозний

Назва:
Іван Грозний
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,43 KB
Завантажень:
753
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.4


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Особистість пануючи Івана ІV (Грозного) завжди притягала до себе, що называється негативною чарівністю. Це була яскрава особистість, індивідуальність, а не посередність. Іван Грозний залишився в історії уособленням деспотизма і тиранії російського самодержавства. Вихований у роки боярського правління, з 8-ми років позбавлений матері, він випробував на собі жахи боярських звад і боярського розгулу. Він бачив кров і лестощі, дуже рано почав задумуватися про владу, про те, що він государ Московський і Всея Русі.

Іван народився 25 серпня 1530 р. у родині великого князя Василя ІІІ. Будучи трьох років від роду, він позбавився батька, а в неповних вісьмох років - матері Олени Глинской. Його чотирирічний брат Юрій не міг поділяти з ним дитячих забав. Дитина була глухонімим від народження. Відповідно до заповіту батька правління державою перейшло в руки бояр, що повинні були передати владу по досягненні їм повноліття.

Після смерті великої княгині Олени Глинской влада перейшла в руки членів семибоярщины, що поспішили розправитися з князем Овчиною. Опікуни були одностайні у своїй ненависті до тимчасового правителя, але їх згоді незабаром прийшов кінець.

З загибеллю Андрія Старицького старшим серед опікунів став князь Василь Васильович Шуйский. Цей боярин, якому було більш 50 років женився на царівні Настасії, двоюрідній сестрі малолітнього великого князя Івана. Ставши членом великокнязівської родини, князь Василь захотів улаштувати життя, пристойну його новому положенню, зі старого подворья він переїхав жити на двір Старицького.

У той час як між феодалами йшла боротьба за владу, Іван, за власним виразом, ріс у "небреженьи". Бояри мало піклувалися про підлітка. І він і його молодший брат Юрій терпіли нестаток навіть у платті і їжі. Усе це озлобляло й обурювало підлітка, що уже віддавав собі звіт у тому, що відбувалося. Тому Іван на все життя зберіг недобре відношення до опікунів. У своїх листах він не ховав роздратування проти них. Бояри не посвячували Івана у свої справи, але зірко стежили за його прихильностями і поспішали видалити з палацу можливих фаворитів.

Досягши зрілого віку, Іван не раз згадував його сирітське дитинство. Чорнило його зверталося в жовч, коли він описував образи, заподіяні йому - покинутому сироти - боярами. У душу сироти рано і глибоко урізалося почуття брошенности і самітності. Потворні сцени боярського своєволля і насильства, серед яких ріс Іван, перетворили його боязкість у нервову лякливість. Дитина пережила страшне нервове потрясіння, коли бояри Шуй-ські один раз на світанку вломилися в його спальню, розбудили і злякали його. З роками в Івані розвилися підозрілість і глибока недовіра до людей.

Іван швидко розвивався фізично й у 13 років виглядав сущим здорованем. Посольський наказ офіційно оголосив за рубежем, що великий государ "у мужеский вік входить, а ростом зробленої людини вуж є, а з божь-ею волею помышляет уже шлюбний сезон приняти." Дяки досить точно описали зовнішні прикмети рослого юнака, але вони дарма приписували йому статечні помисли про одруження. Підліток дуже мало нагадував колишнього хлопчика, росшего в "неволі" і строгості; звільнившись від опіки й авторитета найстарших бояр, великий князь віддався диким потехам і іграм, яких його позбавляли в дитинстві.

Навколишніх уражали буйство і шалена вдача Івана. Років у 12 він за-бирался на гостроверхі тереми і спихивал відтіля кішок і собак. У 14 років він почав "чоловічків уроняти". Криваві забави потішали "великого государя". Хлопчисько запекло бешкетував. З ватагою сверстників, дітьми знатнейших бояр, він роз'їжджав по вулицях і площам міста, топтав конями народ, бив і грабував простолюд "що скачуть і бігають усюди неблагопристойно".

У міру того, як князь великий підростав, інтриги підсилювалися, бояри всі частіше стали вплутувати хлопчика у свої звади. Спроба Ф.С. Во-ронцова ввійти в довіру до Івана скінчилася для нього сумно. Іван добре пам'ятав, як у його присутності відбулася бійка в Думі, коли Андрій Шуйский і його прихильники кинулися з кулаками на боярина Воронцова, стали бити його, обірвали на ньому плаття, "винести з хати так би убити хотіли". Після чого він був засланий у Кострому, незважаючи на заступництво Івана.

Цю образу 13-літній "самодержець", однак не простив. Не пройшло 3 місяців після інциденту в Думі, один з "ласкателей" підучив великого князя стратити Андрія Шуйского. Князь Шуйский, що стояв у той час на чолі керування, був по його наказі схоплений великокнязівськими псарями й убитий, а його радники були розіслані в посилання по містах. Псарі наброси-лись на боярина біля палацу в Курятных воріт, убитий лежав 2 години "Від тих місць - записав літописець - стали бояри від государя страх мати і послушаніє".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Іван Грозний

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок