Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період

Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період

Назва:
Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,71 KB
Завантажень:
354
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему:
Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період


У роки Першої світової війни Іспанія дотримувалась політики нейтралітету. В певній мірі це дало їй можливість не тільки нічого не втратити за час війни, але й наростити об’єми промислового виробництва. Видобуток вугілля зріс з 4 до 5 млн. т., виплавка сталі – з 242 до 400 тис. т. У країні виникло 500 нових підприємств. Основну масу робітників складали ремісники. Кадрових індустріальних робітників було не більше 25%.
Золотовалютні ресурси країни зросли в 4 рази. Закінчення війни обірвало “процвітання” Іспанії. Вона залишалась аграрно-індустріальною країною з середнім розвитком капіталізму і з значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві: натуральна форма оренди, панщина. За приблизними даними, 150 тис. поміщиків володіли 12 млн. га землі, тоді як земельна площа близько 1 млн. дрібних власників складала 6 млн. га землі. Поряд з цим в Іспанії нараховувалося майже 2,5 млн. сільгоспробітників, які зовсім не мали землі.
В Іспанії була збережена конституційна монархія на чолі з королем Альфонсом ХІІІ Бурбоном. Виконавча влада належала королю і уряду, який він призначав. Законодавчу владу король розділяв з Кортесами, які він сам скликав і розпускав. У Кортесах були феодали з по життєвим правом засідань і депутати, обрані на основі обмеженого виборчого права. Політичне керівництво в країні здійснювали дві монархічні партії: Консервативна і Ліберальна. Вони представляли інтереси поміщиків, церкви, великого капіталу, військових.
Роль церкви в іспанському суспільстві була досить значимою. Вона володіла великими капіталами, які вкладала в промисловість, банківську справу, транспортні компанії, контролювала народну освіту і т. д. У країні з населенням близько 25 млн. чол. було понад 60 тис. церков і каплиць, не менше 4 тис. монастирів, понад 200 тис. священиків і монахів. Церква підкорила собі шкільну систему та університети, одержувала субсидії від держави.
Економічні, а вслід за ними і політичні позиції буржуазії зростали. На цій основі зростали суперечності між буржуазією і поміщиками. Дві монархічні партії, а саме Ліберальна і Консервативна в післявоєнний період почали втрачати свої політичні позиції. І навпаки, набирали політичної ваги республіканські партії (виступали за встановлення в Іспанії республіканської форми правління). Значно посилився вплив Соціалістичної партії і профспілок – Загальної спілки трудящих та анархо-синдикалістської організації – Національної конфедерації праці. У 1920 р. Загальна спілка трудящих нараховувала 211 тис. членів, а Національна конфедерація праці – близько 1млн. 125 тис. членів. Перша із них мала більший вплив серед шахтарів, металістів, транспортних і будівельних робітників півночі, Мадрида, а також батраків на півдні Іспанії. Головними центрами робітничого руху були промислові райони: Каталонія, Астурія, Басконія.
Національна конфедерація праці мала значний вплив серед робітників легкої промисловості, торгівлі, комунальних підприємств Леванту, Андалусії, Каталонії та ін. місць. Анархо-синдикалісти проводили політику терору, виступали за безперервні дії робітників, аж до бунту і заперечували політичну боротьбу.
Єдина на цей час робітнича партія – Іспанська Соціалістична робітнича партія (ІСРП) – була реформістською. Її лідери виступали за прихід до влади ліберальної буржуазії.
Ось з таким політичним розкладом сил Іспанія вступила в післявоєнний період своєї історії. Економічне становище суттєво погіршилось, зросла чисельність безробітних особливо в легкій, вугільній і металургійній промисловості. Зовнішня торгівля скоротилась, імпорт у торгівлі перевищив експорт. Інфляція росла з кожним роком. Ціни на продукти харчування і промислові товари зросли у 2 рази порівняно з 1913 р.
Це і був ґрунт для піднесення революційної боротьби трудівників Іспанії. Динаміка страйків була такою: у 1918 р. їх було 463, у 1919 р. – 900, у 1920 р. – 1060. Кількість страйкуючих робітників за цей час зросла з 109тис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Економічне і соціально-політичне становище Іспанії у міжвоєнний період

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок