Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Становище Словацьких земель після 1849 р.\"Меморандум словацького народу\".

Становище Словацьких земель після 1849 р.\"Меморандум словацького народу\".

Назва:
Становище Словацьких земель після 1849 р.\"Меморандум словацького народу\".
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,09 KB
Завантажень:
179
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
Становище Словацьких земель після 1849 р.
"Меморандум словацького народу".


Після поразки революції в Угорському ко-ролівстві фактично було встановлено вій-ськову диктатуру. Всі владні функції в державі перебрав на себе віденський уряд. Німецька мова проголошувалася
загальнодержавною. Угорщина поділялася на п'ять районів. У двох із них — Братиславському та Кошицькому — біль-шість населення становили словаки.
Посилення централізації та бюрократизації Австрійської імперії в післяреволюційний період мало як негативні, так і позитивні наслідки. У 1850 р. по всій країні було запровадже-но жандармерію, в судочинстві введено принцип "презумпції невинності". Імператор Франц Иосиф І виконав окремі ви-моги словаків, що стосувалися мовної сфери. Відтепер у дер-жавних установах дозволялося користуватися словацькою мо-вою, а в початкових і деяких середніх школах — викладати "біблійщиною". Стала виходити газета "Словенське новини". Поліпшенню становища сприяло призначення А. Коллара рад-ником австрійського уряду з словацьких питань.
Серед провідних діячів словацького національного руху па-нували депресія та настрої розчарування. Це пояснювалося тим, що словаки під час революції в основу своєї програми поклали не тільки мовні вимоги, а й визнання політичної самобутності словацького народу. З цього погляду певні поступки в мовному питанні не могли їх задовольнити — в словацьких осередках спостерігаються спроби повернення до вживання чеської мови та "бернолаччини".
У жовтні 1851 р. в Братиславі відбулися збори представників католицької та протестантської течій словацького національного руху. Після дискусії, в якій брав участь і Л. Штур, зібрання ухвалило пропозицію М. Годжі про запровадження нового правопису словацької літературної мови, наближеного до чеського. Оновлені граматика та правопис, підготовлені М. Гатталом, вийшли друком у 1852 р. Реформована словацька літературна мова стала поволі запроваджуватися в життя.
Проте політичні вимоги штурівців Габсбурги й надалі відкидали як неприйнятні. Й не тільки тому, що вони передбачали федералізацію монархії, а передусім через пропозиції радикальних змін усієї політичної системи. Після придушення революції віденський уряд скасував усі рішення, прийняті Будапештом, які входили до словацької політичної програми. Лише в 1853 р. імператорський патент остаточно ліквідував кріпацтво. Таким чином, стан політичної системи Австрійської імперії вступав у суперечність з головними вимогами національної програми словаків. До речі, імператор пропонував штурівцям високі державні посади, однак більшість із них відмовились.
Розчарування післяреволюційного періоду спонукало Л. Штура до глибшого дослідження проблем самобутності історичного розвитку слов'ян. У праці "Слов'янство та світ майбутнього "(1851) лідер словацького національного руху пропонував як вихід із становища, що склалося, створити на руїнах Австрійської та Османської імперій велику слов'янську державу. Л. Штур уважав, що "світ майбутнього" належатиме слов'янам, тоді як інші народи приречені на занепад. В нових умовах слов'янські лідери мали допомагати своїм народам уникнути будь-яких ворожих запозичень (матеріалізму, комунізму, революції). Православ'я в слов'янській державі мало стати панівною релігією, а російська мова — загальнослов'янською.
Специфічність економічного стану Австрійської імперії в післяреволюційний період полягала в тому, що словацькі землі в ній були сільськогосподарським придатком промислове розвинених регіонів. У аграрному секторі після скасування панщини урбаріальних селян — власників спадкових ґрунтів та остаточної ліквідації кріпацтва розпочався процес інтенсифікації та спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Збільшилися посівні площі тютюну, кукурудзи та цукрового буряку.
У словацьких землях видобували велику кількість залізної та мідної руди, срібла. В гірничій промисловості було задіяно 25 % усіх словацьких робітників. Розвивалися харчова, тютюнова, скляна та деревообробна галузі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Становище Словацьких земель після 1849 р.\"Меморандум словацького народу\".

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок