Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Становище польських земель наприкінці XVIII – В 60-х роках XIX ст.

Становище польських земель наприкінці XVIII – В 60-х роках XIX ст.

Назва:
Становище польських земель наприкінці XVIII – В 60-х роках XIX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,67 KB
Завантажень:
394
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
Становище польських земель наприкінці XVIII – В 60-х роках XIX ст.


З 1795с. не існує єдиної історії Польщі — вона перетворюється на історії її окре-мих, частин, що перебували у складі трьох держав: Росії, Пруссії і Австрії. Однак
завдяки багатовіковій традиції державності, високому рівню національної самосвідомості польський народ значною мі-рою зберіг національну єдність, особливо в духовному житті, культурі, національно-визвольному русі. Незважаючи на митні бар'єри та інші перешкоди, тривалий час не переривалися й економічні зв'язки. З 1790-х років з'єднувальною ланкою в духовному й матеріальному житті поляків виступали емігрант-ські кола.
За трьома поділами до Росії відійшло 62% території Речі Посполитої, де проживало 45% населення, до Пруссії — 20% території і 23% населення, до Австрії — 18% території і 32% населення. На всіх приєднаних до Росії, Пруссії і Австрії землях окупанти відразу запровадили свої закони й адміністративну систему, мову, податки.
Відсутність власної держави відчули на собі всі верстви польського суспільства. Шляхту було позбавлено громадян-ських і політичних прав, якими вона користувалася протягом кількох століть, зокрема можливості брати участь у законо-творчості і встановленні розміру податків, оскільки в жодній з трьох країн піддані таких прав не мали. Шляхта не могла відкрито висловлювати свою думку з приводу державних справ і передусім з приводу рішень монарха, втратила власні суди та органи місцевого самоврядування.
Втрата державності вплинула й на становище римсько-католицької церкви, яка підпала під цілковитий контроль влади. Усі монархи вимагали, аби польське духовенство зносилося з Ватиканом тільки за їхнього посередництва. На території Росії в 30-х роках XIX ст. греко-католицьку (уніатську) церкву взагалі було скасовано.
Зміна кордонів спричинила зміни в економіці: утворилися митні бар'єри в межах колись єдиного господарського комплексу країни, в обігу з'явилися нові гроші, зросли ціни. Все це заважало розвиткові торгівлі й погіршувало становище міст і міської людності. Яскравим прикладом є Варшава, яку протягом кількох років покинула майже третина її жителів. Матеріальне становище селян у цілому не змінилося, хоча запроваджувались нові податки, а також тяжка військова служба, яка тривала 12—14 років у Австрії й до 25 років у Росії.
Найпоміркованіші представники польського суспільства сподівалися відродити Польську державу, спираючись на підтримку однієї з держав, що брали участь у поділі. Наприклад, магнати з австрійської смуги окупації, що дістала назву "Королівство Галичини і Лодомерії", розраховували на Австрію. Натомість князь О. Чарторийський, міністр закордонних справ петербурзького уряду, укладав плани відродження Польщі за допомогою російського царя Олександра І.
Однак більшість патріотично налаштованої польської шляхти всі надії щодо визволення країни покладала на Францію. Тут зосереджувалася найактивніша частина польської еміграції. З 1798 р. у Франції оселився Т. Косцюшко, котрого звільнив Павло І. Радикальне крило однієї з емігрантських організацій під назвою "Депутація" виступило з ініціативою створення у складі французької армії спеціальних військових формувань-легіонів з польських емігрантів-добровольців. У майбутньому вони могли стати ядром збройних сил незалежної Польщі. І справді, в 1797 р. в Ломбардії (Італія), яку захопили французи, такі легіони було створено під командуванням генерала Яна Генріха Домбровського. Проте головнокомандувач французькою армією в Італії генерал Наполеон Бонапарт, хоч і намагався використати польські легіони для тиску на своїх противників у Європі, ніяких зобов'язань щодо Польщі на себе не взяв. Коли італійська кампанія наближалася до завершення, Наполеон уклав мирну угоду з Австрією, в якій про поляків і їхню державу навіть не згадувалося.
У зв'язку з французькою експансією на схід театр воєнних дій наблизився до польських земель. За таких обставин Наполеон продовжував загравати з поляками. Нічого конкретного їм не обіцяючи, він у 1806 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Становище польських земель наприкінці XVIII – В 60-х роках XIX ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок