Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Концентраційні табори як апарат репресій проти остарбайтерів та чинник в економіці Третього Рейху (1941-1945рр.)

Концентраційні табори як апарат репресій проти остарбайтерів та чинник в економіці Третього Рейху (1941-1945рр.)

Назва:
Концентраційні табори як апарат репресій проти остарбайтерів та чинник в економіці Третього Рейху (1941-1945рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,08 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Концентраційні табори як апарат репресій проти остарбайтерів та чинник в економіці Третього Райху (1941-1945рр.)
Радченко Юрій
Трагічна доля остарбайтерів в роки Другої світової війни викликала інтерес у західноєвропейських, радянських, українських та російських дослідників [див., наприклад: 15; 27-29]. Історики концентрували свою увагу на описанні методів вербування, умов життя остарбайтерів в нацистській Німеччині. Одночасно деякі аспекти перебування східних робітників в Третьому Райху залишалися малодослідженими. Серед них можна назвати репресивну діяльність нацистських каральних структур проти остарбайтерів.
Цим і пояснюється написання даної статті, у якій автор зробив спробу висвітлити деякі моменти ролі концентраційних таборів у репресіях проти східних робітників та ролі їх ролі в економіці Третього Райху у 1941-1945рр.
При написанні даної статті автором були використанні перш за все опубліковані документи, спогади та щоденники [1;2; 3; 5; 8; 10; 13; 14; 16; 17; 19; 20; 26; 30], а також існуючі наробітки істориків [4;6;7;9; 11; 12; 15; 18; 21; 22; 23; 24; 27-29; 31; 32; 33 ], присвячені поставленому питанню.
Політика Третього Райху по відношенню до іноземних робітників проводилася в рамках того світогляду, який був виказаний Генріхом Гіммлером у його промові в Позені 4.10. 1943 року: «Ми повинні також пам'ятати, що ми маємо в Німеччині від 6 до 7 мільйонів іноземців. Можливо їх вже зараз навіть 8 мільйонів. Ми маємо полонених в Німеччині. Вони є безпечними, поки ми жорстоко караємо за саму малу дрібницю»[26].
За порушення правил та трудові або політичні проступки східних робітників відправляли на декілька тижнів у виправно-трудовий табір. За більш значні «злочини» остарбайтера відправляли до концентраційного табору. Найчастіше відправка до концтабору передувало перебування у виправно-трудовому таборі. У окремих випадках могло вживатися і «спеціальне поводження» (Sonderbehandlung), що означало фізичну ліквідацію людини. Сексуальні зв'язки з німкенями заборонялися під загрозою смертної кари через повішення для партнера та концтабором для партнерші (німецького походження) [28, p. 166; 15, c. 52]. Співпраця з рухом Опору для східного робітника могла теж закінчитися відправкою до концентраційного табору. Так, наприклад Олександр Мариниченко працював у Карлсрує, де познайомився з німецьким антифашистом Йоганном Мюллером. Видавши Мариниченку нові документи, Мюллер відправив його до сільської місцевості. Там Мариниченко працював у сільському господарстві та видавав документи радянським військовополоненим, які здійснили втечу. Але один співвітчизник видав Мариниченка. Далі був арешт гестапо і відправка до концтабору Нацвайлер [10, c. 22-27]. Для виправно-трудового, а в свою чергу і до концентраційного табору можна було потрапити за халатність під час роботи, саботаж, порушення трудових обов'язків тощо. Для арешту людини вистачало простого донесення у гестапо [19, c. 36]. Іноземними робітниками у структурі Таємної державної поліції Третього Райху займався відділ IV D [9, c.465; 6, c.269]. Серед заарештованих гестапо іноземних робітників найчастіше переважали остарбайтери. Так, у місті Катовіце гестапо за період з травня 1942 по березень 1943 року заарештувало за порушення праці 2587 остарбайтерів, 1551 польського робітника, 440 німців, 167 французів та 265 представників інших національностей [31, s.337]. Крім того, 27 липня 1944 року в Німеччині вийшов декрет під назвою «Кугель» (куля), який передбачав відправку пійманих під час втечі офіцерів американської чи англійської армій з послідуючою відправкою їх до концтабору Маутхаузен, де їх мали знищити за допомогою пострілу у потилицю. Другий декрет «Кугель» розповсюджувався і на іноземних робітників у випадку повторної спроби втечі з трудового табору [14, c.405; 9, c. 360; 30, р. 506]. За даними У. Херберта, 90% покарань остарбайтерів складали відправки до виправно-трудових чи концентраційних таборів, в той час як подібні санкції по відношенню до німецьких робітників вживалися лише у 10% випадків [28, p.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Концентраційні табори як апарат репресій проти остарбайтерів та чинник в економіці Третього Рейху (1941-1945рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок