Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Політичний розвиток Польщі наприкінці XIV - в першій половині XV ст. Боротьба з німецькою експансією

Політичний розвиток Польщі наприкінці XIV - в першій половині XV ст. Боротьба з німецькою експансією

Назва:
Політичний розвиток Польщі наприкінці XIV - в першій половині XV ст. Боротьба з німецькою експансією
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,50 KB
Завантажень:
484
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
На тему:
Політичний розвиток Польщі наприкінці XIV - в першій половині XV ст. Боротьба з німецькою експансією


Після смерті бездітного Казимира ПІ ко-ролівська гілка Пястів припинила своє існування. Згідно з династичним дого-вором, який уклав Казимир, польський престол посів угорський король Людовік Анжуйський (1370—1382). Зміна правля-чої династії викликала у поляків зане-покоєння. Багатьох лякало іноземне по-ходження монарха. Відверто ворожу позицію щодо нього зайняли великополяни, проте малопольська знать і рицарі підтримали Людовіка й вітали його вступ на польський престол. Під час корона-ції Людовік заприсягнувся, що не допустить зменшення те-риторії або поділу Польського королівства, а також пообіцяв відвоювати відторгнені землі. Згодом він повернувся до Угор-щини, передавши управління Польщею своїй матері Ельжбеті, сестрі Казимира III.
З метою зміцнення позицій нової королівської династії у Великій Польщі Ельжбета здійснила ряд нововведень: заснува-ла спеціальні суди, які розглядали справи щодо повернення шляхті конфіскованих у неї маєтків; надала привілеї деяким велико-польським містам; скасувала митні бар'єри в торгівлі з Угорщиною. Проте ці заходи не могли задовольнити польських феодалів. Тоді в обмін на визнання ними права на польський престол за своїми дочками Людовік на з'їзді представників різних верств польського суспільства, який відбувся в місті Кошице у 1374 р., уклав з ними договір. Ця угода пізніше дістала назву Кошицького пакту, або Кошицького привілею. За надання права на корону одній з його дочок Людовік зобов'язався:
1) звільнити землевласників від усіх державних податків, за винятком плати (у розмірі двох грошів) з кожного селянського лану (порадльне);
2) призначати на земські посади (воєвода, каштелян, підкоморій, суддя) лише місцевих феодалів,
3) не призначати на посади королівських старост іноземців;
4) надавати платню польським рицарям, які братимуть участь у війнах поза межами країни, та сплачувати викуп за дворянина, який потрапить у полон;
5) не зазіхати на всі надані раніше привілеї.
Доба правління Людовіка, який здебільшого опікувався справами Угорського королівства, не була спокійною для Польщі, а його смерть у 1382 р. ще більше загострила становище в країні. Жодна з дочок, які мали успадкувати престол, не досягла повноліття. У країні розпочався період безкоролів'я, що супроводжувався боротьбою за владу між: різними угрупованнями феодалів Великої та Малої Польщі. Нарешті, в жовтні 1384р. у Кракові на польський престол було обрано одинадцятирічну Ядвігу. На Радомському (Великопольща) й Віслицькому (Малопольща) сеймах магнати й шляхта ухвалили присягнути Ядвізі за умови її постійного проживання в Польщі. Всі ці події врешті-решт призвели до скасування польсько-угорської унії.
Пошук виходу з кризи, пов'язаної з визначенням правителя в польських землях, призвів до укладення в 1385р. Кревської польсько-литовської династичної унії. Після прийняття католицтва й одруження з дванадцятирічною Ядвігою польським королем став великий князь Литовський Ягайло (Ягелло), відомий під іменем Владислава II (1386-1434) — засновника Ягеллонської династії.
Кревська унія поклала край нападам Литви на польські північно-східні землі та суперництву за Галицьку Русь. В унії об'єднувалися дві держави з метою дати відсіч небезпечному сусідові — Німецькому (Тевтонському) орденові, який, захопивши польське Помор'я, остаточно відрізав королівські землі від Балтійського узбережжя, гальмував їхній економічний розвиток. Укладення унії підвищувало престиж польської держави як форпосту римо-католицької церкви на сході Європи.
В самому Великому князівстві Литовському ставлення до унії з Польщею було неоднозначним. Двоюрідний брат Ягайла — Вітовт (Вітаутас) — не лише виступив проти унії, а й проголосив себе великим князем Литви. Для боротьби з Ягайлом Вітовт, поступившися Жемайтією (Жмуддю), уклав союз із Тевтонським орденом. Після укладення в 1401 р. нової Віленсько-Радомської унії Вітовт урешті-решт визнав владу Ягайла, за що мав довічно зберегти титул Великого князя.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Політичний розвиток Польщі наприкінці XIV - в першій половині XV ст. Боротьба з німецькою експансією

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок