Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Відродження – доба великих відкриттів

Відродження – доба великих відкриттів

Назва:
Відродження – доба великих відкриттів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,08 KB
Завантажень:
406
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат
Відродження – доба великих відкриттів


План.
Вступ.
Період Відродження – період великих географічних відкриттів.
Винайдення пороху та вогнепальної зброї.
Технічні відкриття.
Висновки.


Ренесанс у Західній Європі охоплює період від останньої третини XIII сто-ліття до кінця XVI століття, а в Англії він тривав ще й на початку XVII століття. За досить короткий, порівняно з середньовіччям, час закладено підвалини нового етапу в історії світової культури, серед яких—реалістична й гума-ністична художня творчість, секулярне світобачення, уявлення про свободу й гідність людської особистості. Залежно від кон-кретних історичних умов у кожній західноєвропейській країні культура Відродження формувалася, розвивалася до-сягала розквіту й переживала кризу пізнього періоду по-різному. Найповніше й найпослідовніше еволюція Відрод-ження проходила в Італії, де чітко вирізняються чотири її етапи: так званий Проторенесанс (остання третина XIII - початок XIV століття, період, під час якого з'явилися перші ознаки якісних змін у культурному процесі) та власне Відродження, в якому розрізняють раннє (початок XIV - 90-ті роки XV ст.). Високе (90-ті роки XV — початок XVI ст.) і пізнє Відродження (40-ві роки XVI — початок XVII ст.).
Секуляризація культури цілком відповідала інтересам мо-лодої буржуазії що ставала панівною силою в містах. Проте своєю гуманістичною спрямованістю, героїчним оптиміз-мом, гордою вірою в людину, широкою народністю образів мистецтво Відродження виходило за рамки ідеологи ренесан-сної буржуазії.
Філософська думка Відродження створює нову, пантеїс-тичну в засадах картину світу. В ній немає місця для ідей божественного творіння, Бога ототожнено з природою, при-роду й людину обожнено. Внаслідок ревізії філософського змісту цих понять бог філософії Відродження втрачає деякі риси, що ними його традиційно наділяли ортодоксальна релігія, схоластичне богослов'я, і набуває нових.
Яскравою рисою філософії Відродження був антропо-центризм. Людина традиційно була важливим об'єктом філософського аналізу й неодноразово в історії філософії ставала центральною ланкою в системі зв'язків універсуму. Згідно з августинівським трактуванням цієї проблеми, що панувало впродовж усього середньовіччя, попри те, що світ існує для людини й вона стоїть на найвищому щаблі в ієрархії істот, що їх створив Бог, людина не є самодостатньою, а має значення тільки у своєму ставленні до Бога, в понятті гріха та вічного спасіння, якого неможливо досягти, спираючись тільки на власні сили. Гуманістична філософія Відродження цікавиться передусім земним призначенням людини. Розпад феодальних устоїв права й моралі, нестабільність, широкий спектр нових суспільних відносин, напружена драматична боротьба класів і станів, зіткнення приватних інтересів — ці обставини сприяли активній участі кожного громадянина в суспільному житті й відкрили простір для енергійної особи. Це «пробудження самотності духа» Геґель вважав провідною рисою Відродження.
Класичні ідеали людини середньовіччя — аскета-ченця чи рицаря-воїна — заступає новий ідеал яскравої, сильної особистості, котра, прагнучи досягти щастя на землі, розвиває й утверджує творчі здібності своєї активної натури.
Багато хто з діячів Відродження вбачає умову формування нового типу культури в цілковитому розриві з культурою середньовіччя. Досягнення середньовічних наук і культури зазнають часто несправедливої критики у творах філологів та істориків, філософів і природознавців.
Три винаходи визначили обличчя нової епохи: друкар-ський верстат, компас і артилерія. Результатами їх застосу-вання були поширення й примноження знань, великі географічні відкриття, ріст національних монархій, що за півтора сторіччя перетворили європейський світ.
Глибокі зміни в змісті й у формах духовної діяльності, збільшення обсягу знань викликали велику суспільну потре-бу в книзі, й вона була задоволена, коли Гутенберґ винайшов друкарський верстат. Протягом XV століття друкувалися твори отців церкви, середньовічних схоластів, наукові, літе-ратурні, філософські дослідження східних (єврейських та арабських) авторів, що вже увійшли до західноєвропейської культури, переклади доробку грецьких і римських учених, літературні твори сучасників*} Обсяг церковно-богословської літератури в цей час не перевищує ЗО % видань.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Відродження – доба великих відкриттів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок