Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. до н.е. )

Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. до н.е. )

Назва:
Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. до н.е. )
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,06 KB
Завантажень:
436
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. до н.е. )

Зміст

стор.

Вступ ………………………………………………………………………… 3

Розділ 1 Передумови греко-перських війн ……………………………… 4-7

Розділ 2 Походи персів на Балканську Грецію………………………… 8-11

2.1. Перший афінський морський союз………………… 12-15

Розділ 3 Греція і Персія в 490-480 рр. до н.е. ……………………… . 16-24

3.1. Похід Ксеркса ……………………………………… 19-25

Висновок ……………………………………………………………………. 26

Список використаної літератури ………………………………………… 27

Вступ

Актуальність теми реферату полягає визначенні причин, перебігу і наслідків греко-перських ( 500 – 449 р. до н.е.) війн для Стародавнього сходу та Античного світу.

Мета реферату полягає у дослідження на основі віднайдених, зібраних, систематизованих і узагальнених матеріалів наукових праць і античної літератури періоду греко-перських війн ( 500 – 449 р. до н.е.) в історії Стародавньої Греції та Стародавнього Сходу.

Основним джерелом з історії греко-перських війн є "Історія" Геродота, яка висвітлює події військових зіткнень між двома провідними державами світу до 478 р. до н.е. включно. Власне, Геродот не приховує істотних протиріч у грецькому світі до і після греко-перських війн.

Досить коротко про військові події середини V ст. до н.е. повідомляє в своїй "Історії" Фукідід. Матеріал про окремі моменти війни міститься також в "Афінській політії" Аристотеля, "Афінській політії" Псевдо-Ксенофонта, творах трагіка Есхіла ("Перси").

З пізніших істориків про греко-перські війни розповідав Діодор Сицилійський в XI книзі своєї "Історичної бібліотеки", а також Плутарх у біографіях Фемістокла, Аристіда, Кімона і Перікла. До речі, Плутарх оцінює греко-перські війни як патріотичний подвиг греків, які виступили єдиним фронтом проти сильного ворога. Серед епіграфічних джерел події греко-перських війн знайшли своє відображення у різноманітних написах, постановах та законах (наприклад, постанова афінських народних зборів 480р. до н.е. про заходи у зв'язку з вторгненням персів; постанова про Халкіду; афінський закон, який зобов'язував користуватися афінською монетою, тощо). [1, 123]

Розділ 1 Передумови греко-перських війн

Після подій VI ст. до н.е., які завершилися перемогою демократичного устрою в Аттиці і привели до остаточного оформлення полісного ладу, грекам довелося захищати свою незалежність у напруженій боротьбі з величезною Перською державою. Греко-перські війни були переломним моментом в історії Греції. Невеликі грецькі поліси змогли згуртуватися перед лицем небезпеки, яка їм загрожувала. Вперше в цій боротьбі прозвучали ідеї загальноеллінської солідарності та єдності незалежно від державних кордонів. [ 1, 124 ]

Перська держава Ахеменідів утворилася в VI ст. до н.е. при Кірі Старшому. Ним поетапно були підкорені Мідія, Вірменія, Каппадокія, Лівія, Вавилон, Мала Азія. Територія держави простягалася від узбережжя Середземного моря до берегів р. Інд. При перському царі Камбізі було завойовано Єгипет [ 4, 212 ].

Однак найвищого розквіту Перська держава досягла при Дарії І (521 - 486 рр. до н.е.), який володів необмеженою владою. Лише 6 чоловік з його найближчого оточення мали право входити до нього без попередження. 10 тисяч безсмертних охороняли царя в якості особистої охорони. При Дарії І була проведена велика адміністративна реформа. Згідно з нею вся територія держави була поділена на 20 областей - сатрапій на чолі з намісниками (сатрапами). Всі важелі державного управління були зосереджені в містах Персеполь і Сузи. Сітка "царських доріг" з'єднувала Сузи, Сарди, Ефес. Через кожних 20-30 км були побудовані особливі станції з кур'єрами і кіньми, завдяки чому можна було швидко і оперативно передати донесення з одного до іншого кінця держави. Крім того було проведено фінансову реформу, за якою цар карбував золоту монету - дарик (10 золотих карбованців), сатрапи - срібну, а міста - мідну монети.

Однак на території, яка населялася різноманітними племенами і народами, державна централізація, здійснювана за допомогою зброї та адміністративного впливу, не давала бажаних результатів. Значна частина підкореного населення була незадоволена царською політикою. Особливо руйнівною була відкупна система (здача збору податків на відкуп), яка призводила до розорення підвладних територій. Наприклад, Каппадокія, крім грошового податку, повинна була щорічно поставляти 1500 коней, 2000 мулів, 50 000 овець, а Лідія - в два рази більше (3000 коней, 4000 мулів, 100000 овець).

Після розгрому персами Лідії (546 р. до н.е.) грецькі міста західного узбережжя Малої Азії потрапили під їхню владу. І хоча розміри податків персам були майже такими ж, як і лідійцям, їхня економічна та політична ситуація значно погіршилася, а саме:

1) При пануванні Лідії гроші від податків надходили в обіг, а тепер осідали

в скаржницях перських царів, що наносило шкоду товарно-грошовим відносинам.

2) Влада Лідії, яка не мала власного флоту, не зачіпала економічних

інтересів малоазіатських міст. Перси ж, які контролювали всі протоки,

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. до н.е. )

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок