Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Політичні рухи у країнах Європи та Америки: їх стратегія і тактика у міжвоєнний період

Політичні рухи у країнах Європи та Америки: їх стратегія і тактика у міжвоєнний період

Назва:
Політичні рухи у країнах Європи та Америки: їх стратегія і тактика у міжвоєнний період
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,11 KB
Завантажень:
249
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Політичні рухи у країнах Європи та Америки: їх стратегія і тактика у міжвоєнний період


Після Першої світової війни у політичному житті народів Європи та Америки відбулися глибокі зміни. Політична активність мас під впливом війни значно зросла. Традиційні політичні рухи змушені були пристосовуватися до нових умов. Соціалістична течія в 20-30-ті рр. пройшла шлях від прямих атак на капіталізм, через спроби об’єднання різних її гілок – до непримиренної внутрішньої боротьби.
До традиційних буржуазних політичних течій слід відносити консерваторів і лібералів. Консерватори прагнули збереження традиційних порядків та установ, уникали реформ радикального характеру. Їх підтримували селяни, землевласники, чиновники, частина промисловців, банкірів. Партії консерваторів традиційно називаються правими.
Ліберали (від латинського слова “лібераліс” – вільний) захищали свободу особистості і право приватної власності, виступали проти державного втручання у торгівлю і промисловість. Вони мали сильні позиції у Великобританії і США. Їх підтримували підприємці, частина інтелігенції, робітників. Вони домагалися зменшення соціальної напруги шляхом поліпшення соціального становища населення, проявили політичну гнучкість у питанні про можливість втручання держави в економічне життя. Їх вплив на політичні процеси в 20-30 рр. падав, і їх позиції в Європі зайняли соціалісти.
Соціалісти – від латинського слова “соціаліст” – суспільний. Вони виступали за утвердження суспільної форми власності на засоби виробництва, за владу робітників, проти експлуатації людини людиною. Марксизм – це соціалістичне вчення. Воно поділялося на дві течії: лівих – прихильників революційних методів боротьби проти капіталізму і правих – прихильників реформування капіталістичної системи. Лідерами лівої течії були В.Ленін, Л.Троцький, К.Лібкнехт, Г.Димитров та ін. Лідерами правої течії були Шейдеман, Еберт, Бернштейн, Каутський та ін. Ліві належали до комуністичних партій, праві – до соціал-демократичних партій. Свої політичні і тактичні позиції ліві узгоджували в рамках Комінтерну, праві – в рамках ІІ Інтернаціоналу (відновився у 1920 р.).
Сутністю протиріч у двох соціалістичних течіях було: курс на революцію і встановлення диктатури пролетаріату (ліві) і курс на реформування і зміцнення існуючої політичної системи (праві). Оскільки світової пролетарської революції не відбулося, то комуністи визнали винуватцем соціал-демократів, як провідників буржуазного впливу на робітничий клас.
Давайте спробуємо навколо цієї тези поміркувати і розібратися у складних політичних реаліях післявоєнної Європи.
По-перше, ефективність капіталістичного виробництва була реальністю того часу. Разом з тим, реальністю була соціальна незахищеність членів суспільства. Звідси їх вимоги соціальної справедливості в демократичному і навіть соціалістичному напрямках. Це мало місце в Росії, Німеччині, Угорщині. У США, Великобританії, Франції соціальне становище громадян було більш захищеним. Однак і там мали місце суспільно-політичні рухи явно антимонополістичного характеру, хоча і не переросли в обстановку революційної кризи. У 1919 р. Д.Ллойд-Джордж у зв’язку з цим писав: “Вся Європа насичена духом революції. Скрізь серед робітників панує не просто дух невдоволення, але і гніву і навіть відвертого обурення проти довоєнних умов”.
Це проявилось, по-перше, в масових страйках з вимогами соціалізації найважливіших галузей промисловості. У Німеччині це було оформлено в законодавчому порядку, в США і Великобританії ці гасла стали традиційними під час страйків. Це уже були трудові конфлікти не за збільшення зарплати, а за зміну самого фундаменту економіки.
По-друге, новим у робітничому русі були загальні страйки за встановлення контролю над виробництвом, захоплення, як це було в Італії, фабрик і заводів та управління ними.
По-третє, в русі солідарності з радянською Росією широке розповсюдження набрало гасло “Зробити так, як у Росії”.
На хвилі ось цих нових реалій і відбулося зміцнення політичних позицій лівих соціалістичних груп.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Політичні рухи у країнах Європи та Америки: їх стратегія і тактика у міжвоєнний період

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок