Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Соціально-економічний розвиток. Хорватська культура

Соціально-економічний розвиток. Хорватська культура

Назва:
Соціально-економічний розвиток. Хорватська культура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,10 KB
Завантажень:
457
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
на тему:
Соціально-економічний розвиток.
Хорватська культура
 


СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
РОЗВИТОК
______________________________________________________________
На Балкани слов'яни принесли досить розвинену матеріальну та духовну культуру, основні риси якої зберігались і на їхній новій Батьківщині. Хорватські дослідники одностайно стверджують, що давні слов'яни, які прийшли на Балканський півострів у VII ст., мали плуг власної конструкції, що перевершував аналогічні знаряддя обробки землі у римлян, а також інший сільськогосподарський реманент, ткацький верстат тощо, котрі без особливих змін використовувалися упродовж наступних століть.
Матеріальна культура та соціально-економічна організація материкової Хорватії і розташованої на узбережжі Адріатичного моря Далмації мали свою специфіку, що зростала під впливом інонаціональних чинників. Разом з тим спільна слов'янська основа забезпечувала їхню спорідненість і близькість.
Важливим кроком уперед у соціально-економічному розвитку стало для хорватів, як і для інших народів Європи, будівництво міст як центрів торговельно-господарського життя. Зміцнення і розквіт далматинських міст і Дубровника відбувається раніше, аніж становлення міських центрів у "Вузькій" Хорватії та Славонії, що зумовлювалося конкретно-історичними особливостями різних хорватських земель та навколишніх районів, зокрема активним розвитком морської торгівлі й ремесел, продукція яких вивозилася за межі країни.
У загальному річищі розвитку міст і збільшення їхнього значення в житті областей і територій протягом XII—XIII ст. зростає й посилюється місто Загреб. Перші згадки про нього датуються кінцем XI ст., коли тут було засновано єпископство. Після приєднання до Угорщини Загреб став адміністративним осередком — тут розташовувався центр однієї з трьох хорватських жупаній. У 1217 р. в Загребі завершено будівництво кафедрального собору в романському стилі, на церемонії урочистого відкриття якого був присутній угорський король Андрей II. У 1243 р. в Загребі знайшов порятунок від переслідувань татаро-монголів угорський монарх Бела IV. Для Загреба ці відвідини закінчилися трагічно: татари захопили місто й спалили його. Разом з іншими будівлями нападники зруйнували й кафедральний собор.
Завдяки своєму надзвичайно вдалому розташуванню на найвигіднішому шляху з Центральної Європи до Італії та Далмації, Загреб традиційно привертав до себе особливу увагу. Тому місто швидко відбудували, й воно знову перетворилося на один з провідних центрів ремісництва й торгівлі. Цьому значною мірою сприяло надання Загребу статусу вільного міста, підпорядкованого безпосередньо королю, що відкривало в ті часи додаткові перспективи в організації як самого виробничого процесу, так і реалізації створених матеріальних цінностей.
Ремісництвом і торгівлею у "Вузькій" Хорватії на перших порах займалися переважно іноземці. У Загребі в XIII ст. діяли спілки, в які ремісники об'єднувалися не за фаховим, а за мовно-етнічним принципом. Таких об'єднань існувало чотири: слов'янське, угорське, латинське (італійське) та німецьке. Згодом, унаслідок асиміляції та кроатизації, виникли національні кадри, що відіграли важливу роль як в економічному, так і в культурному розвитку нації.
У сільському господарстві в хорватських, землях, того періоду домінували феодальні відносини, причому як феодали виступали і світські можновладці, й церква. Рівень та умови життя населення були вкрай низькими, що спричинювало постійне соціальне напруження й нерідко призводило до антифеодальних повстань. Одним із найпотужніших вважається повстання в Загребській єпархії в XIV ст., спрямоване проти церковних поборів (десятини).
ХОРВАТСЬКА
КУЛЬТУРА
___________________________________________________________
Духовна культура хорватів розвивалася на протослов'янській основі з VІІ—ІХ ст. Відомості про неї вкрай обмежені й часто суперечливі. Новий поштовх подальшому розвиткові культури дало прийняття християнства, а також виникнення слов'янської писемності. На тривалий період культурне життя хорватів розпадається на дві складові: латиномовну, релігійну за змістом і формою культуру панівної верхівки і релігійну культуру соціальних "низів", створювану в межах діяльності "глаголяшів ".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Соціально-економічний розвиток. Хорватська культура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок