Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Соціально-економічне становище Болгарських земель. (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)

Соціально-економічне становище Болгарських земель. (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)

Назва:
Соціально-економічне становище Болгарських земель. (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,85 KB
Завантажень:
333
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
Соціально-економічне становище Болгарських земель. (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)


Підкорення болгарських земель Османсь-кою імперією, відсутність найменших ав-тономних прав ставили болгарську еконо-міку у цілковиту залежність від турець-кої. Проте господарська криза в імперії, що розпочалася ще в XVI ст., набула із середини XVII ст. незворотного характеру.
Військово-феодальна сіпахійська система переживала у той період глибокий занепад. Заснована на завоюваннях усе но-вих і нових земель, вона неминуче мала виявити свої супе-речності після завершення територіального розширення ім-перії. Військові ленникисіпахі прагнули тепер значно збіль-шити площу своїх тимарів і зеаметів, обкласти селян, які проживали на цих землях, додатковими поборами. Ще з кін-ця XVI ст. спостерігається зростання великих земельних во-лодінь. Віднині сіпахі міг володіти вже не одним, а відразу кількома земельними наділами. Створені таким чином великі маєтки з умовних земельних володінь перетворюються на безумовні. Якщо раніше сіпахі отримував основний прибуток від війни, то тепер, після завершення захоплення інших те-риторій, він почав вимагати від селян усе нових і нових пла-тежів. При цьому менталітет сіпахі змінювався не так швид-ко, як економічна кон'юнктура: оподаткування ним власних селян уже нагадувало воєнну контрибуцію.
Криза військово-ленної сіпахійської системи призвела до значного скорочення кількості ленників. Це суттєво послаблювало військову міць держави. Так, чисельність сіпахі всього за 150 років (з середини XVI до кінця XVII ст.) скоротилася в 10 разів. Певною мірою розвалові сіпахійської системи сприяла також діяльність султанів. Скорочуючи державний земельний фонд, вони часто робили дарунки своїм прибічникам. Власники нових маєтків, як правило, не відбували за них військову службу. Як наслідок — інтереси держави і великих землевласників вступали в гостру суперечність.
Такі процеси негативно впливали на аграрні відносини в болгарських землях. Становище сільського населення Болгарії в цей період значно погіршується. У нових володіннях, що перейшли в спадок — чифтліках — феодали заводили власні господарства. Безумовно, вони були заінтересовані в отриманні додаткових прибутків і тому переводили селян на панщину. Це "друге видання кріпацтва", що здійснювалося за східноєвропейським сценарієм, змусило багатьох селян рятуватися втечею від своїх господарів. Процес набув такого розмаху, що термін пошуку збіглих болгарських селян в Османській імперії було збільшено до 30 років.
Разом з тим, саме у чифтліках поряд із панщиною почалося активне застосування оренди землі. Використання праці батраків (аргаті) сприяло поступовому виникненню на селі зародків нових виробничих відносин. Володарі чифтліків були тісно пов'язані з ринком і залежали від його кон'юнктури. Збільшення поставок на ринок сільськогосподарської продукції об'єктивно сприяло розвиткові внутрішньої торгівлі, певному пожвавленню товарно-грошових відносин в імперії.
Крім панщини, важливою причиною погіршення становища болгарських селян було запровадження нової системи стягнення основного грошового податку — джизьї. Тепер його називають хараджем. З кінця XVII ст. він значно зріс і сплачувався вже не з кожного двору, а з кожного чоловіка-християнина: спочатку з п'ятнадцяти, пізніше — з семи років. Загальна кількість різних податків у цей час наближалася в імперії до кількох сотень.
Погіршилося й соціальне становище християнської людності країни. З кінця XVII ст. тільки до нього застосовується термін райя (стадо), яким раніше називалося все населення імперії, що сплачувало податки, незалежно від віросповідання. У цілому, в XVII—ХУШ ст. спостерігається вирівнювання у правах різних категорій болгарського селянства. Селяни, які ще зберігали окремі привілеї, потрапили в повну залежність від поміщиків. Останні брали собі так багато, що це позбавляло болгарських селян будь-якої господарської ініціативи. Спроби селян покинути землеробство і зайнятися більш прибутковою діяльністю припинялись досить великими штрафами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Соціально-економічне становище Болгарських земель. (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок