Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Російсько-турецька війна 1877-78 рр. Сан-Стефанський договір. Берлінський мир

Російсько-турецька війна 1877-78 рр. Сан-Стефанський договір. Берлінський мир

Назва:
Російсько-турецька війна 1877-78 рр. Сан-Стефанський договір. Берлінський мир
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,11 KB
Завантажень:
460
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
на тему:
Російсько-турецька війна 1877-78 рр. Сан-Стефанський договір. Берлінський мир


ПЛАН
Вступ
1. Початок чергової російсько-турецької війни 1877 р. Особливості її розгортання
2. Підписання Сан-Стефанського та Берлінського договорів
Висновок
Список використаної літератури


Вступ
Російська громадськість чинила значний тиск на царський уряд, вимагаючи активного втручання в балканські справи. Проте, відчуваючи підтримку Англії, Порта не прийняла рекомендацій європейських послів, котрі наприкінці 1876 р. на Константинопольській конференції виступили за надання автономії Болгарії, Боснії та Герцеговині.
Відмова турецького уряду дала Росії зручний привід для розгортання воєнних дій. Австро-Угорщина підтримала наміри російського двору: дві країни уклали військову конвенцію, згідно з якою Австро-Угорщина мала окупувати Боснію та Герцеговину. Союзником Росії стала Румунія, яка прагнула покінчити з формальною васальною залежністю від Порти.
1. Початок чергової російсько-турецької війни 1877 р. Особливості її розгортання
27 квітня 1877р. російський імператор Олександр II підписав маніфест про оголошення війни Османській імперії. Російська армія мала діяти на двох фронтах — Балканському та Кавказькому, — але основним вважався Балканський фронт. Сюди, через територію союзної Румунії, перекинули Дунайську армію генерала М. Драгомирова.
Не маючи переваги в живій силі (185 тис. у росіян і 206-220 тис. у турків), М. Драгомиров наприкінці червня стрімко форсував Дунай поблизу Зимниці. Російські війська швидко захопили стратегічно важливі міста Систов, Тирново, а також гірські перевали Стара-Планини.
Усю Болгарію охопив патріотичний порив. Скрізь створювалися загони добровольців, чисельність яких сягнула 7,5 тис. вояків (6 батальйонів). Підрозділи болгарських патріотів уливалися до регулярної російської армії.
Її авангард під командуванням генерала Гурко зробив спробу визволити від турків Південну Болгарію, але мусив відступити до перевалу через чисельну перевагу військ Су-леймана-паші. Стратегічно важливий Шипкинський перевал належало обороняти генералові М. Столєтову, котрий командував 6-тисячним загоном російських солдатів і болгарських ополченців. Протягом 4 місяців у важких зимових умовах цей загін протистояв 20-тисячній турецькій армії, відбивши всі її атаки. Успішна оборона Шипкинського перевалу стала символом російсько-болгарської військової співдружності. Вона не дала змоги Сулейману-паші прорватися до Північної Болгарії і підтримати турецькі корпуси, що там діяли. Все це в результаті сприяло остаточному визволенню Північної Болгарії.
Найдовше (4 місяці) тут протримався турецький гарнізон фортеці Плевна. Після трьох невдалих штурмів Плевни розпочалася її тривала облога, яка завершилася в грудні 1877 р. капітуляцією гарнізону. До облоги були залучені й союзні Росії румунські війська. Відразу після падіння Плевни у війну проти Османської імперії вступили Сербія та Чорногорія, але основний тягар боїв, як і рангше, несла Росія.
У січні 1878 р. частини І. Гурко та Д. Скобелєва визволили від турків Софію. Підійшовши у важких зимових умовах до Пловдива, вони розгромили тут під час триденного бою корпус Сулеймана-паші.
Ця перемога не тільки створила можливість для російської армії розпочати визволення Південної Болгарії, а й відкривала шлях на Стамбул. Однак різкі протести Англії, що погрожувала Росії війною, примусили російське командування відмовитися від захоплення турецької столиці.


2. Підписання Сан-Стефанського та Берлінського договорів
31 січня 1878р. Порта підписала перемир'я, а 3березня у зайнятому російською армією містечку Сан-Стефано, за 12 км від Стамбула, сторони уклали мирний договір.
Рис. 1. Балканський півострів після Берлінського трактату 1878 р.
1 — кордони держав згідно з Берлінським трактатом; 2 — інші кордони; 3 — автономні князівства, які отримали незалежність у 1878 р.; 4 — території, втрачені Туреччиною; 5 — території, які залишалися за Туреччиною лише номінально; 6 — кордони Болгарії згідно з Сан-Стефанським договором; 7 — Туреччина з 1878 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Російсько-турецька війна 1877-78 рр. Сан-Стефанський договір. Берлінський мир

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок