Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Економічне і соціально-політичне становище Угорщини у міжвоєнний період

Економічне і соціально-політичне становище Угорщини у міжвоєнний період

Назва:
Економічне і соціально-політичне становище Угорщини у міжвоєнний період
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,79 KB
Завантажень:
91
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Економічне і соціально-політичне становище Угорщини у міжвоєнний період


Наслідки війни для Угорщини, яка воювала на боці німецького блоку держав, були катастрофічними. Вона втратила 661 тис. чол. вбитими, 743 тис. чол. було поранено, 734 тис. чол. потрапило в полон. Голод, розруха посилили невдоволення робітничого класу і селянства існуючим становищем. 3/4 селян були безземельними і малоземельними. Виробництво сталі за роки війни зменшилось у 2 рази. Ще в більших розмірах зменшився видобуток вугілля. Все гучніше звучала вимога покарати винуватців війни.
В останні дні жовтня 1918 р. повстали робітники Будапешта, оволоділи заводом, який випускав зброю. До них приєднався військовий гарнізон.
25 жовтня в Будапешті була утворена Національна рада з представників Угорської партії незалежності 1848 року, радикалів і соціал-демократів. Провідну роль у Національній раді відігравали соціал-демократи. Революція як шлях вирішення післявоєнних політичних, національних та економічних проблем, не входила в їхні політичні розрахунки. І все-таки революція почалась. 28 жовтня 1918 р. в Будапешті була утворена рада солдатських депутатів, а 31 жовтня – рада робітничих депутатів.
Стихійний рух пролетарів і військового гарнізону Будапешта, в якому з 29-31 жовтня взяли участь сотні тисяч чоловік, привів до проголошення 31 жовтня 1918 р. незалежності Угорщини. Перше своє завдання революція виконала.
Граф Міхай Карольї, лідер партії Незалежності, був призначений імператором Карлом І – головою коаліційного уряду, в який увійшли представники Національної ради. Уряд дав присягу на вірність монархії. Основним соціально-економічним завданням уряду з точки зору революційних мас було поліпшення становища робітників, надання землі селянам, зміна державного апарату, проведення виборів до парламенту. Нічого цього уряд Карольї не бажав виконувати.
Реакцією революційних робітників і солдатів на таку політику уряду було поширення по країні революційних органів влади – рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Поява рад і тим більше їх наміри щодо вирішення політичних, соціально-економічних проблем в Угорщині спонукали уряд до ряду важливих рішень, а саме: 16 листопада 1918 р. уряд проголосив Угорщину республікою, заявив про вихід її з імперії, старий парламент був розпущений, його функції до виборів в Установчі збори виконувала Національна рада. М. Карольї став першим президентом Угорської республіки.
Тим часом, політична напруга в країні не спадала. У цьому процесі провідну роль відігравали військовополонені, які повернулися з Росії, в т. ч. Бела Кун ( член РКП (б) ), Тібор Самуелі, Ференц Мюнніх та ін. 20 листопада 1918 р. вони створили Комуністичну партію Угорщини, яка одразу ж висунула гасла “Мир!”, “Земля селянам!”, “Вся влада радам!”. Ці ідеї стали популярними, чисельність рядів Комуністичної партії швидко зростала за рахунок соціал-демократів і особливо молодіжних організацій, профспілок. У провідних промислових центрах Угорщини комуністи мали більшість в місцевих органах влади. На весну 1919 р. Комуністична партія залучила на свій бік більшість трудящих Угорщини.
Уряд Карольї був неспроможний вирішити нагальні соціально-економічні проблеми, вдався до репресій проти комуністів. 21 лютого 1919 р. заарештував 40 керівників Компартії, була розгромлена редакція газети “Вереш уйшаг” (Червона газета). Компартія Угорщини пішла в підпілля. Процес переростання буржуазно-демократичної революції в соціалістичну набирав темпів.
Революційний рух не спадав. Все нові й нові ради у березні 1919 р. переходили на бік Компартії. Селяни явочним порядком розподіляли поміщицьку землю. Тільки в Будапешті комуністів підтримували 51 тис. озброєних робітників і демобілізованих солдатів. Вони почали захоплювати важливі об’єкти столиці. Лідери Соціал-демократичної партії були проти правої і лівої контрреволюції. У Соціал-демократичній партії зростало невдоволення політикою уряду Карольї. Саме в цей час Антанта зажадала від уряду Угорщини проведення нової демаркаційної лінії, в результаті чого від Угорщини мали відійти ще ряд районів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Економічне і соціально-політичне становище Угорщини у міжвоєнний період

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок