Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Скачати безкоштовно: Духове життя україни в литовсько-польській добі

Духове життя україни в литовсько-польській добі / сторінка 7

Назва:
Духове життя україни в литовсько-польській добі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,68 KB
Завантажень:
418
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Ряд негідних свого
становища пап під-дривали пошану до папства взагалі; до того додати появу на
папському престолі пап та антипап, які поборювали один одного. Розкішне життя
кардиналів та єпископів, які в Німеччині були одночасно світськими вододарями,
такі компромітуючі явища, як симонія — продаж церковних катедр, індульгенція,
що пізніше стала оплатою за відпущення гріхів — все це підривало велич та
могутність Католицької Церкви.
Реакцією на всі ці явища стали різного роду єресі, які ширилися по Европі, а також
домагання ґрунтовних реформ церковно-релігійного життя. З такими домаганнями
виступали Віклеф та Іван Гус, але найбільше значення мав виступ Мартіна Лютера,
який у 1517 році відверто засуджував Католицьку Церкву, поклавши тим початок
великому рухові Реформації. Крім послідовників Лютера, з'являються в різних
країнах Европи прихильники Цвінглі та Каль-віна в Швайцарії, баптисти,
тринітарії, антитринітарії та інші.
З середини XV ст. в Литовському князівстві ширяться мало не всі європейські
реформаційні рухи, переважно через Польщу. Першими прийшли ідеї гуситства,
основу для яких давали інтенсивні зв'язки України з Чехією. Українці студіювали в
Празькому університеті, були учнями Гуса. Єронім Празький у 1413 році відвідав
Вільну, Полоцьк, Вітебськ.
Для України в гуситському русі були не лише релігійні мотиви: на початку XV ст.
там уже починається національний рух, рух протесту проти польонізації, а гусити
якраз висували національні мотиви боротьби.
Сильнішим і небезпечнішим для Православної Церкви був вплив німецької
реформації. Ще в XV ст. Краків став осередком гуманістичних ідей, які ширилися в
Італії та Німеччині. Видатні німецькі гуманісти — Цельтес, Агрікола, Бебель та
інші — працювали в Кракові, куди приїздила вчитися українська молодь. Двір
королеви Бони був притулком гуманістів і сприяв ширений) їх ідей. Другий шлях
ішов безпосередньо з Німеччини через Кенігсберг, Ґданськ, Торн, де друкували
лютеранські твори не тільки німецькою, але й польською мовами. В Україні та
Литві ширилися протестантські вчення переважно лівих течій — антитрінітаризму,
кальвінізму, соцініянства.
Переслідувані в Німеччині антитрінітарії, або унітарії-аріяни, що не визнавали св.
Тройці, знайшли для себе твердий грунт у Польщі, де мали гімназію, академію в
Ракові і, хоч було їх небагато, мали значний вплив на молодь. До унітаріїв
належали: Яі-Кишка, староста Жмудський, багатий маґнат, Чапличі, Гойські, Не-
миричі, Холоневські, Чеховичі, Любенецькі та інші, втікачі з Москви (Косой,
Васіян).
Більше значення мали кальвіністи, яких у Литві називали соці-ніянами, за ім'ям
Кальвінового учня Соція. Протекторами їх з 1553 року стали Микола Радзівілл
Чорний, воєвода Віденський, канцлер Великого Князівства Литовського, перший
магнат князівства, та його двоюрідний брат — теж Микола Радзівілл Рудий,
гетьман Великого Князівства. За ними пішли литовські шляхтичі, але українських
послідовників було небагато: Вишневецькі, Фірлеї, Ласоцькі, Морштини,
Володичаї, Сапіги, Ходкевичі та інші. Головними осередками соцініянства були м.
Киселин, Володимирського повіту, Гоща та Ляхівці, Острозького повіту,
Берестечко, Лубенського повіту.
Назагал протестантські рухи не мали глибокого впливу в Україні: приєдналася до
них лише невелика група аристократії, переважно одного покоління, бо діти
здебільшого відійшли від тих рухів. У народні глибини ці вчення не просякли. М.
Грушевськиіі нараховував, що в часи найбільших успіхів протестанти мали коло
ста осідків.
Позитивним наслідком цих революційних рухів було пробудження інтересу до
рідної мови, поява перекладів Святого Письма на українську мову (Євангелія
Пересопницька 1556-1561 рр., Крехівський переклад 1563 р., Б. Типинського —
1571 р., Чеховича — 1577 р., Будного — 1570 р. Нагалевського — 1580 р.). В
Несвіжу М. Радзівілл заснував друкарню. Реформаційні течії, з одного боку,
сприяли поглибленню інтересу до Церкви взагалі, а з другого — підривали
Православну Церкву, викликали критичне ставлення до неї.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Духове життя україни в литовсько-польській добі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок