Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття

Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття

Назва:
Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,06 KB
Завантажень:
458
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття


Загальна характеристика періоду.
XVII ст. – період пізнього феодалізму, коли мануфактурне виробництво, що зародилося в його надрах ще в попередню добу, продовжувало швидко розвиватися, створюючи вже систему буржуазних відносин — капіталістичний суспільний уклад. У відповідності до цього процесу в Західній Європі перемогла нова форма політичної організації панівного класу дворянства — абсолютна монархія. Абсолютна монархія,— писав К. Маркс,— виникає в перехідні періоди, коли старі феодальні стани занепадають, а з середньовічного стану городян формується сучасний мас буржуазії, і коли ні одна з сторін, що ведуть боротьбу, не взяла ще гору над іншою». У XVII ст. феодально-абсолютистська держава досягла найвищого розквіту, ще зберігаючи в основному своє прогресивне значення організатора об'єднання країни і становлення нації, а також захисника торгово-промислових підприємців. Лише наприкінці століття почала помітніше виявлятися реакційна суть абсолютизму як оплоту феодального ладу і знаряддя гноблення народних мас.
«Класичною» країною розвитку абсолютної монархії і її розквіту в XVII ст. була Франція. Тут у середині століття абсолютна монархія вступила в смугу своєї найвищої могутності. Влада короля стала необмеженою, феодальна знать перетворилася на придворних, а дворянство— на служилий стан, в усьому залежний від королівської ласки. Французька буржуазія була ще слабкою, незрілою і змушена задовольнятися підлеглим становищем у країні, підтримуючи абсолютну монархію. Недаремно типовою фігурою в середовищі французької буржуазії XVII ст. став «міщанин у дворянстві», який прагнув цілковитого наслідування дворянства.
Голландія і Англія, навпаки, в XVII ст. пережили вже буржуазні революції, найраніші в світі: Нідерландська революція спалахнула в другій половині XVI й закінчилася на початку XVII ст. (1609), Англійська революція — в середині XVII ст. (1640—1660). Ці революції були наслідком більш швидкого процесу первісного нагромадження капіталу й розвитку капіталістичного виробництва в обох країнах уже починаючи з XVI ст., через що буржуазія перетворилася на велику самостійну соціальну силу. Обидві революції, підтримувані широкими народними масами і частиною «обуржуїзненого» дворянства, яке взялося до капіталістичного підприємництва, завершилися перемогою буржуазії і сприяли швидкому розвиткові нового, капіталістичного суспільного укладу. Проте жодна з цих революцій не принесла народним масам матеріального добробуту і свободи. Експлуатацію - феодальну було замінено не менш жорстокою експлуатацією капіталістичною.
В обох країнах перемога була неповною. В Англії буржуазія, налякана наростанням народної революції, пішла на компроміс з абсолютною монархією і змушена була поділити владу із земельною аристократією. Цей компроміс був остаточно закріплений після спроби відновити абсолютизм під час реставрації Стюартів (1688—1689) у вигляді обмеженої парламентом конституційної монархії. Голландія, хоч і перетворилася на республіку, але владу в країні було захоплено реакційною олігархією купців, яка підтримувала союз із дворянством і проводила антидемократичну політику.
В обох країнах трудящі народні маси — основна рушійна сила революції — не змогли скористатися з плодів перемоги, і їхнє економічне становище мало чим відрізнялося від становища народних мас у країнах, де неподільну владу маг абсолютизм. Соціальні контрасти в XVII ст. стали ще гострішими: в середовищі панівних класів продовжувала зростати розкіш, а особа короля і весь його двір оточені були небаченими розкошами і пишнотою, які мали репрезентувати необмежену королівську владу з ореолі величі і блиску. Так, наприклад, фаворит Людовіка XIII Сен Марс мав у своєму гардеробі 300 пар взуття. Під час одного з парадних виходів французького короля Людовіка XIV його костюм був прикрашений діамантами, що коштували 14 мільйонів золотих ліврів. За королем і придворними пнулась і решта дворянства й почасти буржуазія (за винятком суворих пуритан), яка була не від того, щоб похизуватися своїм зростаючим багатством.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок