Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Боснійські землі в X- XIII ст.

Боснійські землі в X- XIII ст.

Назва:
Боснійські землі в X- XIII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,79 KB
Завантажень:
455
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
на тему:
Боснійські землі в X- XIII ст.


Територію Боснії та Герцеговини, як і більшість теренів Волконського півост-рова, слов'яни заселили в VI— VII ст. За тих часів на цих землях не Існувало спільного державного утворення, проте історичні джерела згадують окремі області: Захум'є, Травунію, Неретвлянську землю, Раму та ін. Напри-кінці IX ст., за правління візантійського імператора Василія І (867—886), боснійські землі, як і півострів у цілому, крім Бол-гарії, перебували під зверхністю Візантії, а в середині X ст. майже повністю (від Дрини на сході до Врбаса на заході) на-лежали до першої держави сербів, яку очолював Чеслав.
Чеслав уперше в історії об'єднав у одній державі практично всі терени, заселені сербами. Після його смерті в 950р. у першій сербській державі запанували дезінтеграційні тенденції, і Бос-нія відокремилася, розпочавши боротьбу за здобуття власної дер-жавності. Ця боротьба, щоправда, не відразу принесла пози-тивні результати. Спочатку Боснію прибрав до рук хорватсь-кий король Крешимир II, а згодом вона знову опинилася в складі сербської держави: на початку 80-х років XI ст. король Бодин захопив Рашку та Боснію, передавши останню в управ-ління своєму намісникові, князю Стевану. До складу держави Бодина входили Зета, Рашка, Боснія, Хум, Травунія. її столи-цею було місто Скадар.
На початку XII ст. сталися події, які мали велике значення й вагомі наслідки для жителів Балкан: угорці — войовничий і агресивний народ, якого наприкінці IX ст. візантійський імператор Лев VI Мудрий покликав на допомогу у своїй боротьбі проти болгарського царя Симеона, настільки посилився, що став достойним суперником Візантії і розпочав експансіоністський рух на південь, намагаючись вийти до Адріатики. У 1102 р. хорвати визнали угорського короля Коломана своїм правителем. У 1136 р. мадяри з'явились у Боснії, захопивши велику жупу (область) Раму. З 1138 р. Рама є складовою угорського королівського титулу.
Водночас правитель Зети — Кочопар, змагаючися з Рашкою за першість серед сербських земель, зробив спробу утворити зетсько-босанський союз проти жупана Вукана, одружившись з дочкою боснійського бона. Цей союз виявився непродуктивним, і незабаром Рашка остаточно перебрала на себе провідну роль у сербській історії, відсунувши Зету на другий план. Захоплені боротьбою одна з одною та з Візантією, Рашка й Зета залишили поза своєю увагою Боснію. Згодом та остаточно відокремилася від інших сербських областей.
З середини XII ст. Боснією правив незалежний можновладець (бан), який визнавав зверхність Візантії. Одним із банів був Борич, котрий походив з містечка Грабар'є поблизу Брода й мав маєтки на обох берегах Сави. Яким чином і за які заслуги Борич дістав місце боснійського бана, відомостей немає; в історичних документах є лише згадки, що він належав до потужної родинної спільноти (братства). Під час династичної кризи в Угорщині 1162—63 рр. Борич підтримував візантійського претендента на мадярський престол, але переміг інший кандидат — Стефан IV, син короля Гейзи (Гейза був одружений з дочкою руського великого князя). Стефан помстився банові, вирядивши проти нього німецького рицаря Готфріда з потужним військом. Окремі сербські історики висловлюють припущення, що разом з Готфрідом до Боснії прибув і князь Котроман, родоначальник знаної в майбутньому боснійської династії Котромановичів.
У 1180 р. в документах уперше згадується ім’я ще одного боснійського бана — Куліна, котрий правив, очевидно, й раніше (можливо, він став баном відразу після Борича, десь у середині 60-х років). На межі XII—ХНІ ст. Кулін був васалом Угорщини.
Після розколу християнської церкви на католицьку і православну (1054) питання віри дедалі частіше стають важливим політичним чинником на Балканах. На початку XIII ст. Бан Кулін потрапив у вкрай складну й небезпечну ситуацію: його звинуватили перед папою Римським Інокентієм III у тому, що він надав притулок єретикам, вигнаним із далматинських міст. Папа зажадав від угорського короля Імре покарати боснійського бана.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Боснійські землі в X- XIII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок