Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Герцеговинсько-боснійське повстання – початок Східної кризи (1875-1877 рр.)

Герцеговинсько-боснійське повстання – початок Східної кризи (1875-1877 рр.)

Назва:
Герцеговинсько-боснійське повстання – початок Східної кризи (1875-1877 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,32 KB
Завантажень:
260
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Герцеговинсько-боснійське повстання – початок Східної кризи (1875-1877 рр.)


Перша світова війна (1914-1918 рр.) – закономірний наслідок загострення суперечностей між європейськими державами; вона була одночасно і проявом внутрішньої кризи, міжнаціональних та соціальних проблем у суспільстві. Є чимало підстав вважати 1914 р. початком ХХ ст. [1;4]. Багато особливостей ХХ ст. беруть свій початок в тридцятилітті, що передувало Першій світовій війні. Глобалізація, урбанізація, колонізація, монополізація та міжнародний протекціонізм – ось неповний перелік процесів ХІХ ст., що викликали глобальну кризу. Період з 1875 по 1914 рр. можна назвати «Епохою імперії» не лише через розвиток імперіалізму [2;83]. В тогочасній Європі титул імператора носили правителі Німеччини, Австрії, Росії, Туреччини і Великобританії. Великоімперські амбіції загострювали суперечності між європейськими країнами, провокували кризи, військові сутички. Східна криза (повстання в Боснії і Герцеговині, болгарське квітневе повстання 1876 р., російсько-турецька війна 1877-1878 рр.) – один із проявів «конфлікту інтересів» між ними. Вона, по своїй суті, була міжетнічною, етно-регіональною і південнослов’янською, політико-регіональною і балканською, європейською і глобальною [3;253]. В Санкт-Петербурзі Балкани традиційно і обґрунтовано розглядали як регіон, пов'язаний з інтересами безпеки Російської імперії. Спочатку її метою був вихід до Чорного моря, потім – отримання контролю над Босфором, Дарданеллами [4]. Захоплення проток збільшувало військовий, економічний потенціал Російської імперії.
Що ж до Австро-Угорщини, то її зовнішньополітичне відомство ще в середині ХІХ ст. визначило Балкани єдиним можливим об’єктом своєї експансії [5;89-90], [6;18]. Позиція Бісмарка сприяла цьому. За понесені втрати в австро-німецькій війні 1866 р. він обіцяв Австро-Угорській імперії можливі компенсації на Балканському півострові [7;175]. Прихильники анексії енергійно заохочували антитурецький рух в Боснії і Герцеговині. Весною 1875 р. вони організували поїздку Франца-Йосифа в Далмацію. Під час цієї поїздки імператор приймав представників герцеговинського католицького духовенства, які вітали його як захисника християн від мусульманського гніту [8]. Ця поїздка разом з попередньою хорватсько-католицькою агітацією в деякій мірі сприяла тому, що герцеговинці відважилися на повстання. Зростання національно-визвольного руху народів Балканського півострова проти османського іга, зокрема боснійське та герцеговинське повстання 1875 р., дало можливість Російській та Австро-Угорській імперіям реалізувати свої амбіції на практиці.
З усіх європейських імперій Оттоманська імперія була в розглядувальний період у зеніті своєї могутності. Під час Східної кампанії Османська імперія зробила позику у Великобританії в 7 млн. фунтів-стерлінгів, в 1858, 1861, 1866 рр. довелося зробити нові [9;154-155]. Крім цього уряд країни випустив значну кількість паперових грошей, курс яких швидко впав, що викликало торгівельну кризу 1861 р. На початку 70-х рр. в руках західних країн знаходився такий важливий механізм впливу на економічне і політичне життя країни як Оттоманський імперський банк. Уряд імперії не міг зрозуміти катастрофічних наслідків державного боргу. Загальна сума зовнішнього боргу досягла на той час приблизно 5,3 млрд. франків [8]. Виплата відсотків по позикам поглинала більшу частину бюджету країни. Залежність Османської імперії від західноєвропейського капіталу викликало незадоволення політикою султанського уряду, масові арешти із звинуваченнями у змові. За три роки (1871-1873 рр.) змінилося близько десяти візирів, пожвавилася діяльність «нових османів» (ліберальна турецька партія), що намагалися перетворити імперію в конституційну монархію. Порта не провела обіцяні ще в 50-ті рр. ХХ ст. реформи по зрівнянню положення християн з мусульманами. Християни все ще не мали права на земельну власність, вони не призивалися в армію, але були зобов’язані платити спеціальний податок (бедель) за звільнення від військової служби.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Герцеговинсько-боснійське повстання – початок Східної кризи (1875-1877 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок