Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Чехія у складі конституційно-дуалістичної монархії. Чеське суспільство за нових політичних реалій.

Чехія у складі конституційно-дуалістичної монархії. Чеське суспільство за нових політичних реалій.

Назва:
Чехія у складі конституційно-дуалістичної монархії. Чеське суспільство за нових політичних реалій.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,73 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
РЕФЕРАТ
на тему:
Чехія у складі конституційно-дуалістичної монархії. Чеське суспільство за нових політичних реалій.


ЧЕХІЯ У СКЛАДІ
КОНСТИТУЦІЙНО-
ДУАЛІСТИЧНОЇ
МОНАРХІЇ
___________________________________________________________
Австрійська імперія зазнала ряду невдач, пов'язаних з "італійським питанням" та загостренням австро-прусського суперництва, яке незабаром призвело до короткочасної війни. Виступ численної австрійської армії зустріли прусські війська, які перед тим загарбали більшу частину Моравії та Чехії. 26 липня 1866 р. сторони підписали перемир'я в Микулові.
Блискавична війна, що тривала менше двох місяців, змінила не тільки геополітичну ситуацію в Європі, а й поставила Габсбурзьку монархію в нові умови, що вимагали суттєвих реформ. Безпосередньо зініціював цісарське рішення про перетворення імперії на дуалістичну Австро-Угорську державу новий міністр закордонних справ — саксонський граф Ф. Бейст (1809-1886).
Відповідно до побажань і вимог більшості депутатів угорського сейму повністю відновлювалася державна незалежність Угорщини з усіма правовими наслідками. Ця частина держави дістала назву Транслейтанія. Святкова церемонія коронації угорською короною Франца Йосифа І 8 червня 1867 р. в Буді (нині частина Будапешта) стала важливим чинником політичної перебудови Габсбурзької монархії. До складу австрійської частини монархії — Цислейтанії зі столицею у Відні — увійшли 17 королівств і земель, у тому числі й Чеські коронні землі.
У Відні в грудні 1867 р. ухвалено конституцію Цислейтанії, яка проголошувала ряд буржуазно-демократичних свобод: рівність громадян перед законом, рівність їхньої участі в суспільних інститутах, вільне пересування осіб та майна всією територією держави, недоторканність власності, недоторканність особи, свободу слова і віри, право громадських відправ, свободу розвитку науки і освіти, рівність усіх народів у державі, захист національних мов, право навчатися рідною мовою. Австрійський парламент (рейхсрат) складався з двох палат. Депутати верхньої палати призначалися імператором із представників панівної верхівки, депутати нижньої — обиралися. Вибори проходили за становою (куріальною) системою. Існувало чотири курії (поміщиків, торговців і промисловців, сільська і міська), виборці яких нерівно репрезентували різні верстви суспільства. До того ж у виборчій системі відбивалося й національне гноблення. Так, у Чехії один депутат обирався на 40 тис. німців і 90 тис. чехів.
У конституції 1867 р. всі королівства та землі, що належали до Цислейтанії, розглядалися як окремі історико-політичні утворення, об'єднані представництвом у рейхсраті. Конституція визнавала автономію за землями, населеними різними народностями та з власними ландтагами (сеймами). Однак ці установи розв'язували тільки дрібні питання: підготовки земського статуту, виборчих законів, освіти, обробітку землі, будівництва місцевих шляхів сполучення тощо.
У добу змін, що відбувалися в Габсбурзькій монархії, чеські ліберали піднесли "чеське державно-історичне право" до рівня загальнонаціональної ідеї. Вони вимагали відновити автономію та єдність земель Чеської корони, виборчої реформи на засадах національної рівності, згоди імператора на коронування чеською короною.
Навесні 1868 — восени 1871 рр. у чеських землях розгорнувся масовий рух таборів (мітингів), який об'єднав опозиційне налаштованих чехів, які критикували укладення австро-угорської угоди. Младочехи солідаризувалися з вимогами ораторів, старочехи прагнули переговорів з урядом. Напруження політичної боротьби спонукало лідерів Національної партії та дворян-автономістів розпочати перетрактації з Віднем, у результаті яких з'явилися три, пов'язані між собою законопроекти, що закладали підвалини майбутнього чесько-австрійського порозуміння (Фундаментальні статті): закон зрівнювання, закон про охорону нації і закон про зміну системи виборів до сейму. Йшлося тільки про Чехію, а не про всі землі Чеської корони, які не мали спільних представницьких і управлінських органів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Чехія у складі конституційно-дуалістичної монархії. Чеське суспільство за нових політичних реалій.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок