Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛА І МЕФОДІЯ

ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛА І МЕФОДІЯ

Назва:
ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛА І МЕФОДІЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,03 KB
Завантажень:
356
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
На тему:
ПРОСВІТНИЦЬКА
ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛА
І МЕФОДІЯ


Процес християнізації західних слов'янських племен розпочався в 831 р., коли в Рененсбурзі було похрещено кілька моравських князів. У 845 р. християнство прийняли також чотирнадцять чеських князів разом зі своїми дружинниками. Місіонерська діяльність того періоду була пов'язана виключно з прагненням зміцнити політичний вплив Франкського королівства. Зрозумівши зміст та спрямованість цієї діяльності, керованої Римською курією, моравський князь Растислав заходився створювати власний церковний клір. Саме тоді він звернувся до Візантії з проханням направити до Моравії проповідників з Константинопольської патріархії. Виконання цієї місії імператор Михайло III доручив братам Константину та Мефодію з міста Салоніки (Солуні), які вже мали певний досвід місіонерської діяльності й володіли мовою македонських слов'ян. Константин, який ставши ченцем прийняв ім'я Кирила (826/827 — 869), здобув освіту в школі при імператорському дворі в Константинополі. Потім працював бібліотекарем патріаршої бібліотеки, викладав філософію (внаслідок чого дістав прізвисько — "Філософ"), виїздив з дипломатичною та просвітницькою місією до Сірії. Його брат Мефодій (близько 815—885) розпочинав свою діяльність як військовий, був керівником одного з адміністративних районів поблизу Салонік, але потім постригся в ченці й певний час був ігуменом монастиря Поліхрон у Малій Азії.
Готуючись до виконання своєї місії у Великоморавському князівстві, Константин та Мефодій переклали слов'янською мовою церковні книги, записавши їх з допомогою складеної Константином близько 863 р. слов'янської абетки.
Потрапивши до Великої Моравії, брати взялися активно проповідувати християнство, полемізували з представниками німецького духовенства, які представляли Римську курію. Водночас вони продовжували працювати над перекладами слов'янською мовою релігійних книг, писали релігійні твори, при церквах і монастирях відкривали школи для місцевого населення.
Невдовзі Константин і Мефодій зіткнулися з протидією і тиском з боку німецьких місіонерів, направлених Римом. Особливе неприйняття останніх викликала демократична ідея рівності всіх народів та мов, у тому числі в спілкуванні з Богом, що її проповідували брати-просвітителі з Візантії.
Німецькі місіонери звинувачували Константина і Мефодія в порушенні принципу "тримовного універсалізму", згідно з яким спілкування з Богом і, відповідно, здійснення всіх релігійних ритуалів та обрядів дозволялося лише трьома мовами: латиною, грецькою та арамейською. Цей принцип застосовувався ще в Римській імперії для поділу народів на "культурні" і "варварські". Право на "культурність" визнавалося тільки за мовами римлян та греків. Церковні ієрархи успадкували цей поділ, додавши до "богоугодних" мов ще й мову Біблії — давньоєврейську (арамейську).
Такий стан справ влаштовував тих, хто тримав у своїх руках світську й церковну владу. Нерівноправність мов вони (свідомо чи підсвідоме) щоразу використовували з метою здійснення державно-політичної експансії і упокорення народів.
Мотиви, які спонукали Константина та Мефодія переглянути принцип "тримовного універсалізму", залишаються невідомими. Можливо, у своїй діяльності вони прагнули залучити до християнської віри якомога більше слов'ян-язичників, використовуючи зрозумілу для них мову. Зі свого боку князь Растислав розглядав діяльність християнських просвітителів як важливий чинник протидії німецькій експансії щодо Великоморавського князівства.
У 864 р. князь Растислав змушений був визнати зверхність франків, після чого ворожість німецьких священнослужителів до Константина та Мефодія ще більше посилилася. Після 40-місячного перебування у Великій Моравії "солунські брати" несподівано припинили свою місіонерську діяльність і покинули територію князівства. Ймовірно, вони отримали запрошення від папи прибути до Риму, щоб зняти звинувачення, які висувалися проти них.
По дорозі до Риму Константин та Мефодій зупинилися при дворі паннонського князя Коцеля, де продовжили свою просвітницьку діяльність.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛА І МЕФОДІЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок