Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Історія виникнення та розвитку правового регулювання обігу зброї в Російській імперії до 1917 року

Історія виникнення та розвитку правового регулювання обігу зброї в Російській імперії до 1917 року

Назва:
Історія виникнення та розвитку правового регулювання обігу зброї в Російській імперії до 1917 року
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,46 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Історія виникнення та розвитку правового регулювання обігу зброї в Російській імперії до 1917 року


Історико-правовий аналіз нормативних актів, що регламентують обіг зброї в Російській державі, свідчить про те, що правила обігу зброї з'явилися одночасно з появою й розповсюдженням вогнепальної зброї в Російській державі (XIV століття). Перші спогади про вогнепальну зброю «армати» зустрічаються вже в 1383 році в Голіцинському літописі й «от того часу уразумели из них стреляти», що стали відправним моментом розвитку російського законодавства про зброю. Спочатку нормативні акти про зброю не мали певної системи, що охоплювала б всю територію країни, а встановлювали правила обігу зброї при конкретних ситуаціях або відносно окремих осіб. В III розділі Соборного Укладення 1649 р. були встановлені обмеження щодо поводження зі зброєю при царському дворі. Заборонялося оголювати зброю як у присутності, так і під час відсутності царя, під загрозою покарання (ст. 3, 4, 5). Крім цього заборонялося носити окремі види зброї при царському дворі в Москві та інших місцях перебування государя, а також стріляти без царського дозволу (ст. 6, 7). Статут Благочиння або Поліцейський 1782 р. був першим законодавчим актом, що містив припис загальнообов'язкового характеру про носіння зброї. В 1781 р., був складений, та підписаний Катериною II 8 квітня 1782 р. у Петербурзі й у той же день спрямований у Сенат з коротким супровідним указом. Він визначав мету видання Статуту Благочиння – «для поспешества доброму порядку, удобнейшего исполнения законов и для облегчения присудственных мест по недостатку установления до сего затрудняемых». Ст. 213 Статуту Благочиння говорила, що «подтверждается запрещение всем и каждому носить оружие, кому узаконение того недозволяет, или предписывает». Зміст даної статті дозволяє говорити про те, що право на носіння зброї слід встановити нормативно-правовим актом. Залежно від політичної та економічної ситуації в різні роки дозволявся або заборонявся ввіз зброї в Російську Імперію (певну частину) або її вивіз: – у заохочення зовнішньої торгівлі Указом від 25 червня 1782 р. дозволявся вивіз за кордон зброї зі сплатою встановлених мит; згодом Указом від 17 вересня 1795р. було заборонено вивозити за межі Росії озброєння. Досить цікаве питання регулювання обігу зброї у воєнний час. Указом від 23 листопада 1812 р., даним Московському Цивільному Губернаторові, пропонувалося відбиту у військово- службовців французької армії й розгублену ними зброю здати; встановлювалася винагорода за здачу зброї: за кожну рушницю й кожну пару пістолетів – по 5 рублів; за виявлення й повідомлення про місцезнаходження гармати – 50 рублів(за кожну гармату). В умовах Кавказької війни були вжиті заходи по обмеженню розповсюдження озброєння на Кавказі серед горянських народів. У височайше затверджених «Правилах для митного нагляду по Кавказькій лінії» від 13 березня 1835 р. чітко визначалося, що «... огнестрельное и холодное оружие, как – то: пушки, ружья, пистолеты, шпаги, сабли, кинжалы, штыки, копья или пики и вообще оружие всякого рода, а также снаряды военные, как-то: порох, селитра, пули, свинец, железо и сталь, ядра, кремни и т.п. запрещается пропускать к горцам по всей линии». По закінченні Кавказької війни в місцевостях, заселених горцями, проводилася кампанія по вилученню в них зброї. Вплив на горянське населення здійснювався через горців; які користувались довірою влади й авторитетом серед населення. У горців вилучалася вогнепальна зброя, але начальник Кубанської області наказав, щоб при арешті горців за злочин і проступки в них вилучали також і холодну зброю. Слід звернути особливу увагу на винятковий стан козаків у праві володіння зброєю. Це обумовлювалося тим, що козачі адміністративно-територіальні формування знаходились в прикордонних регіонах, а також поруч із місцевостями, де була небезпечна криміногенна обстановка (наприклад, поруч із місцями проживання горців). Крім того, необхідно враховувати, що козаки перебували на військовій службі (дійсній або в резерві) і постійно залучалися до виконання військових обов'язків.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Історія виникнення та розвитку правового регулювання обігу зброї в Російській імперії до 1917 року

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок