Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Політичний розвиток болгарських земель (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)

Політичний розвиток болгарських земель (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)

Назва:
Політичний розвиток болгарських земель (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,96 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
На тему:
Політичний розвиток болгарських земель (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)


Загальний соціально-економічний занепад Османської Імперії в другій половині XVII— наприкінці XVIII ст. суттєво вплинув і на політичний розвиток Болгарії. Основною рисою цього розвитку стало посилення національно-визвольного руху.
Сама структура влади османів у Болгарії, її цілковите підпорядкування центральному урядові, зловживання місцевої влади та збирачів податків — все це штовхало болгар на продовження боротьби проти завойовників. Форми цієї боротьби залишались ті самі, що й у попередній період, хоча внутрішньополітичне й зовнішньополітичне становище імперії зазнало суттєвих змін.
Тривало дальше ослаблення центральної влади й зростання могутності місцевих феодалів. Величезна різноплемінна імперія вже не бажала сліпо виконувати накази, що надходили в усі її кінці зі Стамбула. Ненадійними стали і яничари, які колись вважалися опорою влади султана. Заколоти, змови, бунти в середовищі яничар поступово стають звичайним явищем.
Досить несприятливим для Порти виявилося й зовнішньополітичне становище. Приєднання України до Росії, зміцнення Австрії, невдалі російсько-турецькі війни — все це підривало вплив Османської імперії у міжнародних справах й об'єктивно сприяло піднесенню національно-визвольного руху пригноблених народів.
На всі прагнення цих. народів до незалежності Порта відповідала традиційним способом — посиленням репресій. Заохочувалися спалахи релігійного мусульманського фанатизму та криваві злодіяння фанатиків-башибузуків. Почастішали випадки насильного навернення до ісламу цілих болгарських селищ. Боротьба османського уряду з південнослов'янськими православними церквами вступила в нову фазу.
Зважаючи на зміцнення Росії, Порта все більше побоюється її впливу на етнічно близьких одновірців. За цих умов уряд зробив спробу остаточно підпорядкувати болгарську церкву грецькому духовенству. Еллінізація здійснювалася повним ходом. Мовою релігійних відправ ставала грецька. З греків рекрутувалася й вища православна ієрархія Болгарії. Така політика цілком улаштовувала лояльних туркам греків-фанаріотів. Еллінізація болгарської церкви дала змогу фанаріотам посилити своє торгове проникнення до Болгарії. Саме за їхніми настійними вимогами султан видав у 1766 р. фірмани (укази), згідно з якими архієпископство Охридське підпорядковувалося патріархові Константинопольському.
Така політика османського уряду суперечила інтересам християнських народів імперії і змушувала болгар шукати союзників за кордоном. Як і в попередню добу, повстання в державі спалахували щоразу, коли Порта починала воєнні дії проти християнських країн.
Наприкінці 40-х років XVII ст., після піввікової бездіяльності, болгари зробили рішучі спроби звільнитися від османського іга. Було укладено таємну угоду про спільні дії з волохами. Також болгари сподівалися на підтримку європейських держав. З цією метою болгарський боярин Петр Паркевич відвідав з таємною дипломатичною місією Польщу, Венецію, Австрію. Поїздка виявилася невдалою. Тільки Венеція погоджувалася допомогти болгарам, однак П. Парцевич розраховував на більше. У 1655 р. він створив таємну спілку балканських християн. Лише пасивність західних країн у черговий раз відстрочила відкритий виступ. Австрія припинила вагатися тільки тоді, коли над нею самою нависла смертельна небезпека. У 1683 р. турки намагалися взяти Відень, але зазнали під його стінами поразки. Проти Османської імперії утворилася "Священна ліга", до складу якої увійшли Австрія, Венеція, Польща, Росія. Війна з лігою для турків проходила досить невдало. Поразки на фронтах спричинили заколот яничарів і повалення султана.
У Болгарії повним ходом тривала підготовка до повстання. Його центром мала стати стародавня столиця Болгарської держави — Тирново. Символічними виявилися не тільки вибір місця виступу, а й кандидатура його проводиря. Ним став Ростислав Срацимирович, за легендою — нащадок болгарського царя Івана Срацимира.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Політичний розвиток болгарських земель (друга половина XVII-перша половина XIX ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок