Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Життя і творчість Миколи Некрасова

Життя і творчість Миколи Некрасова

Назва:
Життя і творчість Миколи Некрасова
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,85 KB
Завантажень:
471
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
РЕФЕРАТ
Життя і творчість Миколи Некрасова


План
Дитячі роки.
Навчання в гімназії.
Петербург. Початок літературної творчості.
Знайомство з Белінським.
Другий вчитель Некравоса.
Початок “Современника”
Творчість Некрасова в 50-ті роки.
Розпад “Современника”
Журнал “Отечественные записки”
Тема “Кому на Руси жить хорошо”
Тема декабристів у творчості Некрасова.
“Последние песни”. Хвороба і смерть поета.


Микола Олексійович Некрасов є одним з тих славних діячів російської літератури, що ними законно пишається світова література.
Діяльність Некрасова тривала близько сорока років та була надзвичайно різноманітна: він був редактором видатних російських журналів ХІХ століття – “Современник” і “Отечественные записки”, невтомним видавцем, талановитим журналістом, прозаїком, геніальним поетом.
“Сестрою народу” називав Некрасов свою музику. Глибока правда цього самовизначення стверджується не тільки творчістю Некрасова, що була одним з найбільших досягнень російської літератури, але й усім життям поета – демократа, сповненим горіння й боротьби за справу народу. Народився Микола Олексійович Некрасов у містечку Юзвині Вінницького повіту, Подільської області, 10 грудня 1821 року. Його батько, Олексій Сергійович, небагатий поміщик, служив в той час в армії капітаном. Коли хлопчикові було близько трьох років, він вийшов у відставку оселився в родовому маєтку Грешневі, Ярославської губернії, на Волзі. Тут, в селі поет провів своє дитинство.
Біля будинку був старий, запущений сад, обгороджений глухим парканом. Хлопчик зробив в паркані отвір і в той час коли батька не було вдома, скликав до себе селянських дітей.
Діти зібрались в сад і накидались на яблука, груші, смородину, вишні.
Але треба було тільки няні крикнути: “Барин, барин іде” – як вони миттю зникали.
Звичайно, міському сину не дозволялось дружини з дітьми кріпаками. Але маючи вільну хвилину, хлопчик тікав через той же отвір до свої сільських друзів, йшов з ними в ліс, купався з ними в річці Самарка.
Їхній будинок стояв біля самої дороги, а дорога в той час була багатолюдною й гамірною. Хлопчик, щоб ніхто не бачив, забирався через огорожу саду, знайомився на дорозі з робочим народом: з малярами, з ковалями, пічниками, землекопами, які проходили з села в село з міста в місто в пошуках роботи.
Через багато років, уже відомим поетом, Некрасов згадував про своє дитячі враження:
Под наши густые, старинные вязы,
На отдых тянуло усталых людей.
Ребята обступят: начнутся рассказы
Про Києв, про турку, про чудных зверей…
Рабочий расставит, разложит снаряды –
Рубанки, подпилки, долота, ножи:
«Гляди, чертенята!» А дети и роды,
Как пилишь, как лудишь – им все покажи.
На все життя зберіг поет любов до волзької природ. Любов до лісів, полів своєї вітчизни, до її весняного “Земного шуму”, також зродилася в його ранні дитячі роки. Він палко захоплювався рідною природою, красою її зелених просторів.
Одного разу, повернувшись із закордонної поїздки, поет відмітив в одному із рукописів, що природи Грешнева йому наймиліша за інші прославлені заморські краї: Я посещал Париж, Неаполь, Ниццу,
Но я нигде так сладко не дышал,
Как в Грешневе.
Не знати чи зміг би поет створити безсмертні пісні про природу, якби не зріднився з нею з перших літ свого життя.
Дитячі спогади Некрасова зв’язані з Волгою, якій він потім присвятив стільки ніжних і повних захвату віршів. “Благсловння река, кормилица народа!» - говорив він про неї.
“Проте тут, на цій “благословенной реке” йому довелося випробувати перше глибоке горе.
Він бродив по березі в жарку погоду і раптом почув стогін, він побачив бурлаків, які брели вздовж ріки,
Почти пригнувшись головой
К ногам, обвитым бечевой.
Вони стогнали від тяжкої роботи. Зляканий хлопчик довго біг вслід за ними. Коли бурлаки зупинилися для відпочинку, він наблизився до їхнього вогнища. Він почув слова – хворого, замореного тяжкою працею чоловіка, який говорив товаришам, кабы к утру умереть, так лучше было бы еще”.
Його слова розхвилювали Некрасова до сліз.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Життя і творчість Миколи Некрасова

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок