Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> ГРАФИ ПОТОЦЬКІ В ПОЛЬСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЇ XVIII-XIX СТОЛІТЬ

ГРАФИ ПОТОЦЬКІ В ПОЛЬСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЇ XVIII-XIX СТОЛІТЬ

Назва:
ГРАФИ ПОТОЦЬКІ В ПОЛЬСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЇ XVIII-XIX СТОЛІТЬ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,29 KB
Завантажень:
309
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
УДК 94(477)"ХУІІІ-ХІХ"[ПОТОЦЬКІ]
1.1. Кривошея
ГРАФИ ПОТОЦЬКІ В ПОЛЬСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЇ XVIII-XIX СТОЛІТЬ
Висвітлюється роль і місце графів Потоцьких в польській еміграції. Звертається увага на різні причини
(політичні, приватні), що спонукали представників роду емігрувати.
Ключові слова: Потоцькі, Російська імперія, польська еміграція.
Не всякий, хто прагне - досягає, не всякий, хто пішов - повертається
Історія людства - це не лише історія війн, геніальних географічних і наукових відкриттів, це також й історія еміграції. Роль еміграції (трудової, етнічної, релігійної чи політичної) в історії багатьох народів є настільки важливою, що без неї просто не можна уявити повної історичної картини країни чи групи країн.
Еміграція існувала завжди, лише її масштаби на різних етапах були різними: від одинаків і груп, сформованих за різними принципами, до масових процесів у ХХ столітті. Історія еміграції - це життєві долі родин і окремих людей, які творили своє майбутнє в новій країні чи на новому континенті, в іншому національно-ментальному соціумі.
Польська еміграція не виняток. Якщо до кінця XVIII століття можна говорити про епізодичність та нечисельність поляків, які залишали Річ Посполиту, то після її руйнації польська еміграція стає більш масовою та перманентною. А національно-визвольні повстання - від костюшківського до січневого - лише надавали їй інтенсивності.
Серед польської аристократії, що залишала свої маєтки у пошуках кращої долі і торувала шлях передусім на захід, бачимо графів Потоцьких (герб «Пилява»). Які ж причини спонукали представників одного з найзаможніших і найвпливовіших родів емігрувати?
Розглянемо кілька прикладів. Один з найбільш неоднозначних представників цієї родини Станіслав Щенсни (Фелікс) (1752-1805), воєвода руський, маршалок Торговицької конфедерації, власник Тульчина, Умані, Браїлова і т.д., став вигнанцем через складне хитросплетіння політичних і приватних причин, але його еміграція тривала недовго.
Найбільшим політичним тріумфом і одночасно трагедією Станіслава Потоцького стала Торговицька конфедерація. Поширення ідей Просвітництва у Європі вплинуло на подальшу долю польської держави. Чотирирічний сейм (1788-1792) 3 травня 1791 року затвердив Конституцію, яка перетворювала Річ Посполиту на конституційну монархію, обмежувала вплив магнатів на прийняття важливих політичних рішень. У відповідь на прогресивні реформи, що могли врятувати польську державність як єдине ціле, магнато-шляхетська еліта, на чолі якої стояли Станіслав Потоцький, Ксаверій Браницький, Северин Жевуський, утворила у Торговиці конфедерацію (травень, 1792). Паралельно з конфедератами діяли і російські війська. Цей виступ призвів до другого поділу Речі Посполитої. 12 січня 1793 року Прусія і Росія підписали конвенцію про новий розділ Речі Посполитої, яку пізніше підтвердила й Австрія. У 1795 році третій поділ Речі Посполитої поставив крапку в історії потужної держави, яка відродилася тільки у ХХ столітті. Станіслав Потоцький після нетривалої вимушеної еміграції повернувся до Російської імперії, до складу якої відтепер входили його українські землеволодіння, і став служити Єкатерині ІІ [1; 2].
Саме на 1793-1795 роки припадає еміграційний період в житті Станіслава Потоцького. Окрім політичних причин, що штовхнули вельможу на цей крок, були ще також і романтичні. Для цього потрібно зробити короткий екскурс в його приватне життя. Станіслав був одружений тричі. Його першою дружиною у 1770 році стала Гертруда Коморовська (1753-1771), вона загинула вагітною. Історичні джерела свідчать, що до смерті юної красуні причетні батьки Щенсни, а він намагався після її загибелі накласти на себе руки. Згодом він залишив Річ Посполиту і повернувся з-за кордону тільки після смерті батьків [3; 4, с.37-43].
1 грудня 1774 року Станіслав вінчається з Юзефіною Маріанною Амалією гр. Мнішек (1752-1798), представницею відомого аристократичного польського роду. На початку 90-х років Щенсни зустрів грекиню Софію і подружнє життя з Юзефіною завершилось. Процес розлучення тривав до весни 1798 року.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ГРАФИ ПОТОЦЬКІ В ПОЛЬСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЇ XVIII-XIX СТОЛІТЬ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок