Головна Головна -> Реферати українською -> Історія всесвітня -> Суспільно-економічне становище та політика \"освіченого абсолютизму\" в Словацьких землях

Суспільно-економічне становище та політика \"освіченого абсолютизму\" в Словацьких землях

Назва:
Суспільно-економічне становище та політика \"освіченого абсолютизму\" в Словацьких землях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,83 KB
Завантажень:
335
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
на тему:
Суспільно-економічне становище та політика "освіченого абсолютизму" в Словацьких землях


У 1703—1711 pp. на території Угорщини, Словаччини І Трансільванії розгорнувся по-тужний національно-визвольний рух під проводом ватажка угорських магнатів Ференца II Ракоці. У ході бойових дій імпе-раторському війську було завдано декіль-ка відчутних поразок, у результаті чого Словаччина потрапила під контроль по-встанців. Звідти антигабсбурзькі виступи поширилися на інші краї Угорського королівства. У 1707 р. імператор Иосиф /(1705-17П) був навіть позбавлений мадяр-ського трону. Однак угорська шляхта не зуміла скористатися з підтримки, що надходила від сільської та міської людності. Так, війська Ракоці жорстоко придушили повстання гірників. У 1708 р. під Тренчином Імператорська армія розбила повсталу угорську шляхту. Поступово антигабсбурзькі виступи були при-душені на всій словацькій території. Згідно з Сатумарським миром (1711) династія Габсбургів визнавалася в Угорському королівстві довічно, повстанське військо розпускалося, але пра-ва угорської шляхти практично не обмежувалися.
Імператор Карл ІІІ (1711-1740) прагнув поліпшити зов-нішнє та внутрішнє становище імперії. Робилися спроби зміц-нити центральну владу й стабілізувати економічну ситуацію в країні. Але всі ці заходи вимагали значних коштів, які поновлювалися лише за рахунок нових податків. Оподаткуванню підлягали навіть ті, хто палив. Посилення поборів з боку мадярської шляхти, яка домінувала у словацьких землях, постійні злидні та неврожайні голодні роки викликали у селян невдоволення. Вони втікали до лісів і чинили розбої. Так, у 1713 р. в Ліптовському Св. Мікулаші був розгромлений один із селянських загонів, а його ватажка Юрая Яношика піддали тортурам і повісили на гак за ребро. Згодом це ім'я набуло великої популярності в усній народній творчості. Яношика оспівували як народного героя, котрий відбирав майно в багатіїв і роздавав його біднякам.
Після придушення виступів угорської шляхти словацькі землі перебували в стані відносного спокою, який порушувався тільки діяльністю єзуїтів, котрі намагалися знищити наслідки Реформації. Політику покатоличення протестантів послідовно проводив австрійський уряд.
Поразка повстання Ракоці призвела до занепаду словацьких земель як центру політичного, громадського та культурного життя Угорського королівства. Поступово цей регіон перетворився на політичну периферію, яку покидали не тільки магнати, представники угорської еліти, а й пересічні піддані-мадяри. Такі суспільно-демографічні процеси сприяли посиленню тут словацького етнічного елементу. У першій половині XVIII ст. у словацьких землях проживало 2 млн. чоловік, більшість із яких становили словаки. Серед словацьких міст найбільшими (10 тис. жителів) були Братислава (Прешпорок) і Комарно, в Банській Штявниці налічувалося 7 тис. жителів. Разом із тим, унаслідок нескінченних війн, повстань, епідемій багато районів Словаччини збезлюдніли.
Спустошення словацьких теренів вело до економічного занепаду. У вкрай складному становищі опинилося селянство, яке виконувало по суті нерегламентований обсяг панщини та інших численних феодальних повинностей.
Навіть проводячи політику "освіченого абсолютизму", імператриця Марія Терезія (1740—1780) прагнула обмежити права угорської шляхти та нівелювати рештки державної самобутності Угорського королівства. Намагаючись ослабити соціальне напруження в аграрній сфері, Марія Терезія в 1767 р. видала для королівства "земельний акт" — "Урбарій". Згідно з ним обов'язки селян визначалися залежно від майнового стану. Тікаючи від феодальних повинностей, селяни переселялися до районів, залишених османами.
Угорській шляхті, незважаючи на процес централізації монархії, що відбувався за правління Марії Терезії, до середини 60-х років XVIII ст. вдалося відстояти свої автономні права. Однак у 1765 р. були розпущені Державні збори. Водночас за допомогою певних торговельних та митних законів Відень розпочав перетворення угорських та словацьких земель на сировинну базу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Суспільно-економічне становище та політика \"освіченого абсолютизму\" в Словацьких землях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок