Головна Головна -> Реферати українською -> Астрономія, авіація, космонавтика -> Корисна інформація з астрономії Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу

Корисна інформація з астрономії Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу

Назва:
Корисна інформація з астрономії Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
38,99 KB
Завантажень:
139
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Спостереження основних небесних явищ кожним учнем дуже важливі для успішного вивчення астрономії. Такі спостереження слід проводити в ясну, безхмарну погоду, враховуючи погодно-кліматичні умови місцевості. В середній смузі європейської території країни треба прагнути виконати якомога більше спостережень у вересні й жовтні, поки ще часто бувають ясні вечори і не так холодно. У листопаді й узимку ясна погода буває досить рідко, а холод утруднює спостереження. З березня кількість ясних вечорів збільшується, але темніє дедалі пізніше.

Крім того, слід пам'ятати, що деякі астрономічні явища не можна бачити в зручний для нас час, їх спостерігають тоді, КОЛР вони відбуваються, а це буває і пізньої ночі, і рано вранці, за темнення взагалі трапляються рідко. Тому треба використовував кожну можливість.

Час спостереження тих чи інших явищ та умови їх видимості можна визначати, користуючись «Шкільним астрономічним календарем» і рухомою картою зоряного неба.

Спостерігати бажано в одному й тому самому місці з добрим обзором (особливо в південній частині неба), там, де не заважає світло ліхтарів і вікон будинків. За компасом, Сонцем і Полярною зорею слід визначити напрями сторін горизонту. Бажано мати кишеньковий ліхтарик, який не дає яскравого світла, щоб при потребі поглянути на зоряну карту, зробити запис або замальовку в спеціальному зошиті для спостережень, у якому передусім треба написати дату і час проведення того чи іншого спостереження.

Неозброєним оком можна провести такі спостереження:

1. Зміна положення точки сходу і заходу Сонця. Для цього двічі на місяць (приблизно через 2 тижні) слід позначити час заходу (або сходу) Сонця, а також замалювати (відносно навколишніх далеких предметів) положення точки заходу. (сходу) на видимому горизонті. Спостереження, проведені з одного й того самого місця, дають змогу переконатися, що ця точка з часом змінюється.

2. Видимий рух і фази Місяця. Найкраще почати ці спостереження того вечора, коли Місяць видно як вузький серпик невисоко над горизонтом одразу після заходу Сонця. Замалювавши вигляд Місяця і визначивши приблизну кутову відстань його від точки заходу Сонця, ці спостереження слід повторити в наступні вечори в той самий час (одразу після заходу Сонця). Так можна буде простежити поступову зміну фаз Місяця та його переміщення на небі в напрямі, протилежному добовому обертанню неба.

Усі інші спостереження необхідно проводити, коли стемніє і стане видно слабкі зорі. Слід мати на увазі, що яскраве світло Місяця уповні заважає спостереженню зір.

3. Ознайомлення із сузір'ями і найяскравішими зорями треба починати з перших спостережень зоряного неба. Використовуючи рухому карту зоряного неба, слід знайти на небі і запам'ятати обриси сузір'їв Великої і Малої Ведмедиці, а також Лебедя, Ліри та Орла, в яких знаходяться яскраві (1-ї зоряної величини) зорі Вега, Денеб й Альтаїр. У зошиті для спостережень корисно записати, які сузір'я було видно увечері в південній частині неба. Щоб не забути обриси сузір'їв, слід час від часу знаходити їх на небі.

4. Спостереження добового обертання неба. Почавши спостереження сузір'їв, запам'ятайте положення яких-небудь яскравих зір відносно горизонту. Через одну-дві години повторіть ці спостереження і переконайтесь у переміщенні зір внаслідок добового обертання неба. Бажано сфотографувати навколополярну область неба з експозицією 1 год, як це описано в підручнику, тоді ви дістанете переконливе, документальне підтвердження явища обертання неба. (Див. п. З § 3).

5. Зміна вигляду зоряного неба протягом року. Через 2—З місяці після першого спостереження зоряного неба — взимку, а потім і навесні — треба повторно знайти на небі вже знайомі близькополярні сузір'я, а також сузір'я Тельця, Оріона і Великого Пса з яскравими зорями Альдебаран, Бетельгейзе і Сіріус. Під час спостережень зверніть увагу на колір цих яскравих зір, що відповідає їхній температурі. Пригадайте, які сузір'я спостерігалися восени в південній частині неба, і переконаєтесь у тому, що вигляд зоряного неба протягом року змінюється.

6. Спостереження метеорів. Спостерігати метеори доцільно в той час, коли Земля зустрічається з одним з метеорних потоків. Про дати спостережень і сузір'я, в якому знаходиться його радіант, можна довідатися в «Шкільному астрономічному календарі».

7. Рух планет. Користуючись астрономічним календарем і зоряною картою, самостійно або з допомогою вчителя знайдіть на небі планети, які видно в цьому місяці. Таке спостереження треба провести у вересні і точно замалювати положення планет серед зір тих сузір'їв, у яких їх видно. Через 1—2 місяці слід повторити замальовку і з'ясувати, як перемістилась планета.

Спостереження в телескоп або бінокль (бінокуляр), що проводяться під керівництвом учителя.

За допомогою згаданих приладів можна побачити:

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Корисна інформація з астрономії Таблиці астрономічних розрахунків. Визначні дати освоєння космосу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок