Головна Головна -> Реферати українською -> Астрономія, авіація, космонавтика -> Становлення системи світу

Становлення системи світу

Назва:
Становлення системи світу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,14 KB
Завантажень:
449
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Становлення системи світу


Зоряне небо завжди цікавило людство. Упродовж тисячі років поставав ряд питань, на деякі з яких досі немає відповіді. За цей час виникли такі науки, як астрономія, фізика, астрофізика, космологія тощо. З розвитком цих наук склалася більш-менш ясна система світу, тобто уявлення про розташування в просторі й русі Землі, Місяця, Сонця, інших зір, планет і небесних тіл.
Давні люди навчилися пов'язувати переміщення Сонця зі зміною сезонів року. Вони розділили смугу неба уздовж екліптики на 12 сузір'їв, у кожному з яких Сонце перебувало приблизно протягом місяця. Ці сузір'я одержали назву зодіакальних. Зі входженням у нове зодіакальне сузір'я люди пов'язували свої сільськогосподарські роботи, народні свята, обряди тощо. З появою на небі сузір'я Водолія, наприклад, хлібороби очікували повінь, з появою сузір'я Риб — нерест, із ранковим сходом сузір'я Діви починалося збирання хліба. Із сузір'ям Терезів пов'язані зважування й підрахунок врожаю.
Ще за 2000 років до н. є. серед зодіакальних сузір'їв були помічені п'ять «рухливих» світил, що переходили з одного зодіакального сузір'я до іншого. Грецькі астрономи назвали ці світила планетами, тобто «блукаючими», на честь давньоримських богів. І зараз ми знаємо ці планети як Венеру, Марс, Меркурій, Юпітер і Сатурн. До блукаючих світил ними були зараховані також Місяць і Сонце.
Згодом давнім астрономам вдалося встановити певні закономірності в русі планет. Була помічена циклічність у положеннях планет щодо світила, яку назвали синодичним періодом обертання планет. Розвиток вчення про небесні тіла вимагав побудови загальної моделі світу, у якій кожній планеті приділялося б певне місце і, крім того, можна було б наперед передбачати її положення на небі.
За візуальними спостереженнями була виведена проста схема: планети, за характером свого руху щодо Сонця, почали поділятися на дві групи: Меркурій і Венера були названі внутрішніми або нижніми, інші — зовнішніми або верх німи. Затвердилася так звана конфігурація, тобто положення планет щодо Сонця (період протистояння, східна квадратура, західна квадратура). І все-таки, незважаючи на розробку таких схем, вавилонські астрономи покладалися безпосередньо на зорові відчуття. Так, Земля мала вигляд опуклого острова, оточеного океаном; у надрах землі розташовувалося «царство мертвих»; небо уявлялося твердим склепінням, що спирається на поверхню землі і розділяє «нижні води» (океанічні води, що омивають земний острів) і «верхні води» (опадові явища). До склепіння кріпилися світила, а над небом було житло богів. Схід сонця відбувався через східні ворота, а захід — через західні, уночі ж світило рухалося під землею.
Давні єгиптяни вважали, що Всесвіт виглядає як велика долина, витягнута з півночі на південь, а в її центрі розташований Єгипет. Небо у вигляді залізного даху з прикріпленими до нього зорями трималося на стовпах.
У Давньому Китаю вважали, що Земля має форму плаского прямокутника, над яким на стовпах лежить кругле випукле небо. Через зігнутий розлютованим драконом центральний стовп Земля нахилилася до сходу, і всі китайські річки потекли, відповідно, на схід, а небо нахилилося на захід, у зв'язку з чим усі небесні тіла почали рухатися зі сходу на захід.
У IV ст. до н. є. мислителями грецьких колоній Малої Азії (Іонії), Південної Італії й Сицилії були зроблені перші спроби розвіяти міфи про будову Землі й небесних тіл, спроби виявити справжні причини виникнення природних явищ і дати їм правильне тлумачення. Видатні мислителі Геракліт Ефеський, Евдокс Кнідський, Піфагор Самоський та ін. розмірковували над цими проблемами. Були висловлені перші припущення, що Земля має форму кулі, що в центральній частині моделі світу міститься Земля, навколо неї обертаються сфери Місяця, Сонця, Венери, Меркурія й інших планет Сонячної системи, а далі знаходиться сфера нерухомих зір. Було також висунуто припущення, що кожна планета має кілька сфер, пов'язаних одна з одною; перша з них робить один оберт на добу навколо осі небесної сфери у напрямку зі сходу на захід, інша обертається в протилежний бік із періодом часу, що дорівнює періодові обертання планети (у такий спосіб пояснювався рух планети уздовж екліптики).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Становлення системи світу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок