Головна Головна -> Реферати українською -> Астрономія, авіація, космонавтика -> Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти

Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти

Назва:
Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,67 KB
Завантажень:
178
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Галактика, в перекладі з грецької мови – молоко. Назва нашої Галакти-ки – Молочний Шлях, українська народна назва – Чумацький Шлях.

Галактика – це велика зоряна система що складається із зір, зоряних скупчень, пиловіх і газовіх туманностей, розсіяного газу і пилу. До нашої Галактики входять Сонце і сонячна система (планети). Вік Галактик понад 10 млрд. років. Залежно від розмірів у Галактиках міститься до 100 млрд. зір. Галактики спостерігаются у вигляді світлих туманних плям круглої, овальної або неправильної форми. За структурою розрізняють три типи Га-лактик: спіральні, еліптичні й неправильні, рідше бувають кільцеві. Галак-тики, що е джерелами радіовипромінювання, називаються радіогалактика-ми. В них відбуваються бурхливі процеси, які супроводяться викидами ре-човини. Сучасні телескопи дають змогу спостерігати Галактики на відстані до 3-4 млрд. світлових років. На більших віддалях (до 12 млрд. світлових років) спостерігаються зореподібні радіоджерела – квазари. Потужністю випромінювання вони перевершують найбільші за розміром Галактики. За хімічним складом квазари дуже близькі до газових туманностей. В них значний надлишок ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання порівняно зі звичайними зорями.

Зорі є джерелом променевої енергії, що створюєтся в їхніх надрах і ви-промінюється у космічний простір. Зорі складаються з сильно нагрітого іо-нізованого газу, стиснутого спільним гравітаційним притяжінням. При за-глибленні в надра зорі тиск, густина і температура газу зростають (в центрі зорі темпеатура досягає 15-20 млн. градусів). Джерелом енергії є ядерні ре-акції перетворення легких хімічних елементів на важчі (в основному водню на гелій). Температуру зовнішніх шарів зарі визначають за їх кольором: че-рвоні зорі мають 2000 – 3000 0 С, жовті – 6000 -7000 0 С, білі – 12000 0 С, голубі – 25000 0 С. Основні типи зір за розміром – гіганти і карлики. До останніх належить і наше Сонце.

Існує багато зір з різними особливостями. Це подвійні зорі (вони обер-таються навколо спільного центра маси), нейтронні та змінні (перебувають у нестаціонарному стані). Нейтронні зорі – це надгусті зорі, речовина яких складається в основному з виродженого газу нейтронів з невеликою доміж-кою інших елементарних частинок. Маса нейтронної зорі близька до маси Сонця. Вони є кінцевими стадіями еволюції зір з масами до двох мас Сонця і утворюються після спалахів наднових зір. Нейтронні зорі виявляють себе як пульсари, а також як барстери – зорі з потужним випромінюванням ене-ргії в рентгенівському діапазоні, що спалахують з величезною енергією. Змінні зорі розрізняються як зорі з потужним випромінюванням у рентге-нівському діапазоні, з потужними магнітними полями, з виликою кількістю металів та ін. Неозброєним оком на всій небесній сфері видно близько 6000 сильних зір, а у потужні телескопи видно більш слабкі зорі – їх мільярди.

Чорні діри – це щільні астрофізичні об’єкти, які створюють настількі велику силу тяжіння, що ніякі як завгодно швидкі частинки не можуть віді-рватися з їхньої поверхні. Пошуки їх у Всесвіті – одна з актуальніх задач астрофізики. Припускають, що чорні діри можуть бути невидимеми ком-понентами деяких подвійних систем. Виявити їх при цьому можна по рент-генівському випромінюванню, яке виникає в наслідок перетікання газу на чорну діру з сусідньої (звичайної) зорі. Припускають також, що в ядрах ак-тивних Галактик і квазарах можуть бути надмасивні чорні діри.

Галактичні туманності – це газові, пилові або газо-пилові хмари, що входять до складу Галактик. За формою розрізняють дифузні, планетарні, залишки вибуху наднових зір та ін. Дифузні туманності – це складові час-тини загального газапилового шару Галактики. Їх поділяють на емісійні, відбивні та темні Галактичні туманності. Емісійні Галактичні туманності – частина газового шару, що світиться внаслідок збудження її ультрафіоле-товим випромінюванням однієї або кількох сусідніх гарячих зір (люмінес-ценція). Світіння емісійних Галактичних туманностей згасає в процессі старіння збуджуючих зір. Світіння відбивних Галактичних туманностей зумовлене розсіянням світла сусідніх менш гарячих зір. Різниця між тем-ними і відбивними Галактичними туманностями в тому, що поблизу тем-них туманностей немає освітлюючих зір. У певних умовах такі туманності можуть втрачати гравітаційну стійкість, стискаючись з наступним подріб-ненням і утворенням протозір. Іноді всі три типи дифузних Галактичних туманностей трапляються в єдиному комлексі. Планетарні Галактичні ту-манності, залишки вибуху наднових зір та інші, відносяться до туманнос-тей, що беспосередньо пов’язані із зорями, в процесі еволюції яких вони виникли. Планетарна Галактична туманность – це кільцеподібна або амор-фна туманність, в центрі якої міститься ядро, яке збуджує люмінесцентне світіння туманності. Ці туманності та їхні ядра утворюються в процессі еволюції червоних гігантів. Всередині туманності іноді спостерігають пульсар – залишок зорі яка вибухнула.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Галактики різних видів. Зорі, чорні діри, холодні об’єкти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок