Головна Головна -> Реферати українською -> Цінні папери -> Чинники, що визначають інвестиційні якості фінансових інструментів

Чинники, що визначають інвестиційні якості фінансових інструментів

Назва:
Чинники, що визначають інвестиційні якості фінансових інструментів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,34 KB
Завантажень:
166
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Оцінювання інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів, що обертаються на ринку, є одним з найважливіших завдань процесу здійснення фінансових інвестицій. Воно являє собою інтегральну характеристику окремих їх видів, здійснену інвестором з урахуванням цілей формування інвестиційного портфеля.

Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:

• інвестиційні операції з традиційними інструментами;

• придбання похідних цінних паперів (деривативів);

• депозитні операції підприємств;

• пайова участь у спільних підприємствах.

Спрямованість фінансових інвестицій багатьох підприємств за останній час усе більше орієнтується на ринок цінних паперів, різні інструменти якого становлять сьогодні приблизно 90 % загального обсягу фінансових інвестицій підприємств. Це вимагає детальнішої характеристики інвестиційних якостей окремих цінних паперів.

Перелік видів цінних паперів, що можуть випускатися та обертатися в Україні, визначається ст. 3 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. Відповідно до цього Закону, до випуску та обігу в нашій країні допущено: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, місцевих позик, підприємств, казначейські зобов’язання держави; ощадні сертифікати; інвестиційні; векселі; приватизаційні папери.

Перераховані в Законі цінні папери є традиційними, і в їхній основі лежать майнові права на будь-який актив (зазвичай на товар, гроші, капітал, майно, різні ресурси тощо).

Окрім традиційних цінних паперів, існують інструменти фондового ринку, що поєднують у собі елементи кількох видів цінних паперів або являють собою настільки специфічні документи, що їх неможливо віднести до якоїсь однієї категорії. Такі інструменти отримали назву похідних цінних паперів (деривативів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» від 30.02.96 р. № 448/96-ВР, «похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний із правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Як базисні активи можуть розглядатися товари (зерно, м’ясо, нафта, золото тощо), традиційні цінні папери (акції та облігації). До похідних цінних паперів відносять варанти, опціони, ф’ючерси та ін.

За інвестиційними якостями цінні папери можна класифікувати так, як це показано на рис. 9.1.

Рис. 9.1. Класифікація цінних паперів

за специфікою їхніх інвестиційних якостей

1. За ступенем передбачуваності інвестиційного доходу розрізняють боргові та пайові цінні папери.

Боргові цінні папери характеризуються чіткою передбачуваністю інвестиційного доходу, розмір якого можна визначити в будь-який момент їхнього обігу. Передбачуваність рівня інвестиційного доходу дає змогу без будь-яких проблем зіставити інвестиційні якості боргових цінних паперів як за шкалою «дохідність-ризик», так і за шкалою «дохідність-ліквідність». Крім цього, боргові цінні папери мають пріоритетні права погашення зобов’язань у разі банкрутства емітента.

Пайові цінні папери відрізняються низькою передбачуваністю інвестиційного доходу за ними, що оцінюється за двома параметрами — рівнем виплат дивідендів і приростом курсової вартості папера. За цими цінними паперами за ефективної господарської діяльності емітента можна отримати вищий рівень доходу порівняно з борговими цінними паперами того самого емітента. При цьому для пайових цінних паперів характерний вищий ступінь кореляції доходів з темпами інфляції. Разом з тим нестабільність інвестиційного доходу робить їх більш ризиковими інструментами інвестування. Низька ефективність господарської діяльності емітента може призвести не тільки до втрати інвестиційного доходу за пайовими цінними паперами, а й до часткової (у разі банкрутства — повної) втрати вкладеного в них капіталу.

2. За рівнем ризику, пов’язаного з характером емітента, цінні папери поділяють на такі види:

Державні цінні папери, що представлені в основному борговими зобов’язаннями та мають найменший рівень інвестиційного ризику. Окремі види державних цінних паперів розглядаються навіть як еталон безризикових інвестицій. Разом з тим рівень інвестиційного доходу за такими цінними паперами, як правило, найнижчий. При цьому зміною облікової ставки НБУ держава має можливість впливати на реальний рівень інвестиційного доходу за своїми цінними паперами в періоди різких коливань кон’юнктури фінансового ринку.

Цінні папери місцевих органів влади (як правило, боргові) відрізняються тим, що рівень їхніх інвестиційних якостей залежить від ступеня інвестиційної привабливості відповідного регіону. Такі цінні папери важко віднести до безризикових, хоча рівень інвестиційного ризику за ними зазвичай невисокий (як, відповідно, і ступінь інвестиційного доходу).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Чинники, що визначають інвестиційні якості фінансових інструментів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок