Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> АВТОЛОГІЧНЕ СЛОВО У ЛІРИЦІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОЛОГІЧНЕ СЛОВО У ЛІРИЦІ ІВАНА ФРАНКА

Назва:
АВТОЛОГІЧНЕ СЛОВО У ЛІРИЦІ ІВАНА ФРАНКА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,92 KB
Завантажень:
474
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ПОПАДИНЕЦЬ ГАННА ОСТАПІВНА
УДК 82 – 1 (477) (092) І.Франко
АВТОЛОГІЧНЕ СЛОВО
У ЛІРИЦІ ІВАНА ФРАНКА
10.01.01 – українська література
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
ЛЬВІВ – 2003
|


Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі теорії та історії української літератури
Дрогобицького державного педагогічного університету імені ІванаФранка.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук
ГУЗАР Зенон Петрович ,професор кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук
ДЕНИСЮК Іван Оксентійович, професор кафедри фольклористики імені академіка
Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка
кандидат філологічних наук
ЛЕГКИЙЙ Микола Зіновійович, завідувач відділу франкознавства Львівського відділення Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України
Провідна установа: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Захист дисертації відбудеться 30 вересня 2003 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.06 з філологічних наук при Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, Львів, вул. Університетська, 1.
Із дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Лвівського національного університету імені Івана Франка.
Автореферат розісланий 30 серпня 2003 р.
Учений секретар
спеціалізованої ради
кандидат філологічних наук
доцент В.В.Будний
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. У сучасному українському літературознавстві виразно намітились дві основні тенденції, які зумовлюють його – літературознавства – обличчя. Це, з одного боку, очищення літературної науки і гуманістики загалом від „класових” підходів до мистецтва, звільнення її від тоталітарної методології, з іншого – інтенсивні пошуки у сфері оновлення теорії літератури, її розвитку, дослідження проблем поетики тексту як способу втілення у слові художнього концепту. Це дає змогу належним чином з’ясувати природу естетично-мистецької свідомості письменника, побачити цілісний його „світообраз”.
У світовій постмодерністській науці про літературу часто зникає людина як фундаментальний „об’єкт” того „другого здивування”, про яке писав ще Платон. Антропоцентричний підхід до явищ мистецтва не повинен усуватися різними міркуваннями лише з приводу твору. На наше глибоке переконання, принцип closе rеading залишається плідним, і глибинне прочитання літературного тексту має свій особливий гуманістичний сенс. Теоретико-літературознавчий дискурс на сучасному етапі має залишатися у сфері людського Духу. У цьому контексті особливий науковий інтерес викликають зламні епохи, зокрема духовна докса кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це стосується і франкознавства.
Спорадичне висвітлення проблеми автологічного слова в українському літературознавстві, певна упередженість щодо автологізму у І.Франка (домінування рецептивного стереотипу Франкової поезії як “заримованої прози”), тим паче у методиці вивчення літературного твору в школі й зумовили вибір теми. Розширити філологічне мислення, розкодувавши могутню силу автологічного слова, яке в структурі твору позначене не лише рівнем предметного значення, а передовсім рівнем художнього сенсу, – є не менш вагомим.
Зрештою, питання природи автологічного слова, його сутності (не вживаючи власне терміна „автологічне слово”) порушив і сам І.Франко у праці “Із секретів поетичної творчості”, пов’язуючи її головно із системою свідомих обмежень письменницької палітри, вибору найточнішого слова, яке б найповніше виражало певну ідею, збуджувало в уяві бажаний образ. „Річ талановитого писателя – викликувати якнайменше таких побічних виображень, якнайменше розсівати увагу читача” Франкко І. Зібрання творів : У 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1981. – Т.31. – С.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: АВТОЛОГІЧНЕ СЛОВО У ЛІРИЦІ ІВАНА ФРАНКА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок